Глава 7.

Про те що знайшли Кріса й привели його в гуртожиток хлопці написали о 2-й ночі, тож в їх кімнаті Джоанна, вдягнена в чорні джинси, блакитне худі й білі кросівки, була вже о пів на восьму.

• Доброго ранку! – привіталась вона.

Кріс здивовано підскочив і сів на ліжку. Завжди акуратно укладене волосся зараз нагадувало гніздо, під очима були синці, а шкіра мала землистий відтінок. Хлопці, які вже були повністю вдягнуті, привітались з гостею і делікатно вийшли.

• Джоанна? – мабуть, не вірив своїм очам колишній хлопець.
• Паршиво виглядаєш! – озвучила побачене дівчина.
• Чорна смуга, - бадьориться Кріс і відповідає в своєму стилі, - Мене дівчина покинула!
• Співчуваю! – підтримала його гру Джоанна, - А мене коханий вчергове зрадив! Уявляєш?
• Все ще коханий? – вдивляється в її обличчя канадець.
• Навряд чи, - похитала дівчина головою.
• Обмовочка по Фрейду, - всміхнувся Кріс.
• Навіщо ти це робиш? – пішла в наступ Джо.
• Роблю що? – відвів погляд хлопець.
• Ти знаєш!
• Не знаю, - потискає плечами.
• Знаєш! – наполягає білявка.
• Мабуть, хочу себе покарати, - відповідає не дивлячись на неї.
• За що?
• За те що я така тварина! – підводиться з ліжка Кріс і дивиться прямо в очі Джоанні, - За те що боявся показувати свої почуття! За те що не вірив! За те що ображав! – підвищує голос і підходить майже в притул, - За те що ледве не вбив тебе! І за те що, врешті решт, втратив тебе! – додає пошепки.
• Але цим ти нічого не виправиш! – заперечує дівчина.
• Я знаю! – зітхає і знову сідає на ліжко брюнет, а потім підводиться і підходить до неї, - Пробач мені, Джо!
• Я пробачила, - шепоче білявка, а Кріс скептично посміхається, - Я справді пробачила! – і додає, - За все!
• Даси мені шанс? –  з надією вдивляється в очі коханій канадець, а вона відводить погляд і відходить до вікна, - Я більше не буду, - порушує тишу хлопець й безсило опускається на ліжко.
• Ні, не так! – повертається до нього Джоанна, - Сам ти не впораєшся! – брюнет хоче заперечити, але вона перериває його, - Повір, я знаю, про що говорю!
• Добре! – після тривалої паузи погоджується Кріс, - Але в мене є умова!
• Справді?
• Так! – рішуче відповідає і додає, - Не бійся, вона зовсім не складна!
• Я і не боюсь! – швидко заперечує дівчина і по погляду колишнього розуміє, що потрапила в пастку, - Що ти хочеш?
• Забери це назад, - хлопець нахиляється і дістає той самий пакунок з шухляди тумбочки біля його ліжка.
• Але…, - починає заперечувати білявка.
• Вони твої! – Кріс вкладає їй в руки пакунок, він вперто не хоче вірити, що це все.
• Добре, - здається вона.

А ввечері розгортає папір і кладе його вміст в скарбничку своїх спогадів.

• Що це? – як завжди цікавиться Белінда.
• Все, що залишилось від двох історій кохання, які стались в моєму житті, - відповідає.
• Це подарував тобі Кріс на день народження, - розглядає сусідка сережки з блакитними топазами, які пасують до очей Джоанни, як стверджував її колишній хлопець.
• Так, він кілька місяців працював барменом по ночах, щоб їх мені подарувати, - з сумом пригадує той час дівчина.
• А це? – Белінда відкладає сережки і бере ланцюжок з підвіскою у вигляді половинки серця.
• Це подарунок Ділана на наш перший спільний День святого Валентина, - пояснює Джо.
• А чому тільки половинка серця? – приєднується до їх розмови Келлі.
• Друга половинка в нього.
• Боже, як романтично! – закочує очі Белінда.
• А де Ділан працював, щоб це придбати? – шуткує їх друга подруга.
• Ніде, - знизує плечами техаска, - Його тато мільйонер.
• А я то думаю: звідки в двадцятирічного хлопця корвет і гроші на Палм-Спрінгс?! – дивується Бел, - І як ти його проґавила? Багатий! Красивий! Закоханий в тебе по самі вуха! – перескакує на іншу тему брюнетка.
• Ми просто друзі! – заперечує Джо, - А кохає він Мелісу!
• Але приїхав до тебе! – зауважує Келлі.
• Вам марно щось пояснювати, - маше рукою Джоанна.
• А ти? – нарешті наважується поставити питання, яке її хвилює Бел, - Ти все ще кохаєш Кріса?
• Беліндо! – намагається зупинити її тактовна Кел.
• Я не знаю, дівчата, - розводить руками техаска, - Чи кохаю я його. Чи кохала взагалі. Просто мені дуже боляче. І я йому не вірю, - вперше відверто говорить на цю тему з подругами Джо, - Ні, не так. Я йому вірю, але як другу. Та не вірю в те, що колись він почне мене поважати як дівчину. Кохану дівчину.