Розділ 35. Два світи Тайли

Наступного ранку Тайла ввійшла до офісу, ніби несла на плечах цілу ніч. Сон не змив її роздратування — лише зробив його тихішим та важким. Навіть аромат кави, який зазвичай повертав їй життя, сьогодні здавався невимовно прісним.

- Ти наче після бурі. — з усмішкою сказала Ніка, щойно Тайла переступила поріг кабінету. — Що, знову сварка з Ітаном?

        Тайла лише зітхнула й опустила погляд на підлогу, ніби тільки усвідомила всю ту маячню, в якій була.

- У нас просто… різні мови. — відповіла тихо. — Він говорить, а я слухаю. Потім я говорю — а він мовчить.

          Ніка відклала папку й підперла підборіддя рукою.

- Що на цей раз?

        Тайла скривила губи.

- Нічого нового… Ми досі стоїмо на місці.

- Може, вам варто відпочити одне від одного? Ти ж ніби з ним поруч, але виглядаєш так, ніби щоночі живеш десь зовсім в іншому світі.

         Ці слова різонули по живому. Тайла нервово стиснула руки в кулаках. Їй на думку спадала порада подруги, але щоб так серйозно над цим замислитися – вона не наважувалася. Все ж плюсів у її шлюбі було більше, аніж мінусів.

- Учора, наприклад, у мене була бізнес-зустріч з нашим партнером. Зовсім інший світ, як ти й кажеш.

        Тайла спробувала перевести все на жарт. Їй не хотілося навантажувати Ніку заїждженими проблемами з її особистого життя.

- З партнером? — Ніка підвела брови. — Ти про кого?

- Ми з паном Лейном вчора були на бізнес-зустрічі… Мали підписати договір, але… там все зірвалося.

       Подруга нахилилася ближче, у голосі з’явилася нотка зацікавленості.

- Почекай… який договір? Усі контракти з партнерами ми закрили ще минулого тижня.

       Тайла застигла, мовби слова Ніки розчинили повітря довкола.

- Може, я переплутала. — поспішно кинула Тайла. — Вчора було багато інформації, в голові каша.

          Ніка не відводила з неї свого прискіпливого погляду.

- Може. — нарешті сказала вона. — Можливо, Лейн мав підписати щось нове… Чи я щось незрозуміла.

         Тайла натягнула посмішку, яка ледь не тріснула на обличчі. Вона повернулася до комп’ютера, ховаючись за звуком клавіатури. Але її думки вже не були тут.

         Перед її очима стояла вчорашня сцена — ресторан, тепле світло, спокійна усмішка Лейна, легкі відмовки про запізнення партнера…

        ‘Якщо все вже давно було підписано, то кого вони чекали в тому ресторані?’

          Холодна хвиля пройшла по спині.

         ‘Лейн збрехав. Навмисне.’

           Тайла повільно провела долонею по волоссю, намагаючись зібратися. Вона відчула, як її охоплює гостра паніка, з дивним поєднанням страху й цікавості.

        ‘ Навіщо він це зробив? ’

        Його погляд, повний стриманого тепла, тепер здавався небезпечним — мов вогонь.

      Вона зробила кілька глибоких вдихів, вдала, що поринула в роботу. Але в голові лунала лише одна думка:
           ‘Треба бути обережною. Бо один неправильний крок — і ця тонка лінія між професійністю та спокусою може перетворитися на прірву.’

- Тайло… все добре? Ти наче побіліла…

- Просто не хотілося б виглядати в очах своїх колег недолугим працівником.

- Перед ким це? Переді мною? – Ніка відмахнулася. – Не мели дурниць. Може, це я помиляюся… Я ж не знаю, що знаходиться в голові нашого керівника. Він мені про кожен свій крок не звітує. Можливо, він мав підписати ще один контракт…

- Угу… - Тайла продовжувала вдавати заклопотаний вид старанного працівника. Не подаючи виду, що її голову заселили підозрілі думки.

- То ви через це посварилися з Ітаном? – Ніка не відступала.

- Ой, там все на купу. – Тайла важко видихнула.

- Він приревнував? – в очах подруги заграли бісики, але Тайла відсахнулася.

- Нііі… ти що? Я ж не була на побачені. Це була ділова зустріч.

- Ти ж казала, що вона зірвалася. – обурливо зазначила Ніка. – Навіть якщо це просто ділова зустріч, могла вже якось зазначити, що ти була в чоловічій компанії. Нехай трішки помучиться. Нехай зрозуміє, що ти можеш цікавити інших чоловіків. Може більше цінувати почне.

- Ти з глузду з’їхала? Я одружена жінка. Як я можу таке сказати своєму чоловікові?

- Ой… думаєш, він не задивляється на інших жінок?

- Може й задивляється… але я про це не знаю. І не хотіла б знати. – суворо відказала Тайла, закріпивши свої слова злісним поглядом.

- Все-все… зрозуміла. Не лізти не в своє діло. – Ніка автоматично зазначила своїми руками капітуляцію та повернулася на своє робоче місце.

    Не встигла Тайла відійти від розмови з подругою, як її телефон задзвенів голосним звуком. Вона навіть злякалася. Здавалося, той дзвінок був настільки голосним, що всі звернули увагу на місце, де сиділа жінка.