Частина 3

За вікном ще було темно, коли Міледі, бігаючи з кімнати в кімнату, почала натякати що їй потрібно на прогулянку. Тому, розбудивши таким чином Тіну, та сказала що теж хоче прогулятися й подихати свіжим повітрям. Сонно потираючи очі, та позіхаючи, вона пішла збиратися. А оскільки без макіяжу вона не виходить навіть сміття викидати, то я за цей час, заварила нам чаю, в термокухоль. Нарешті зібравшись, ми пішли на прогулянку.
Парк знаходився зовсім поруч з моїм будинком. Дерева були у більшості хвойні, тому тут було завжди зелено та гарно. А якщо пройти стежкою далі, то можна прийти до ставка, де плакуча верба схиляла своє гілля до води. А по дзеркальній гладі поміж лілей, витончено плавають лебеді, та качки.
Коли у мене з'явилась Міледі, і я вигулюючи її знайшла це місце, то тепер дуже часто приходжу сюди, посидіти на лавочці, погодувати птахів, та відпочити від буденних справ.
Ранок хоч і видався дуже прохолодним, але без дощу, тому ми вирішили прогулятись до ставка.
— Діана, пам'ятаєш, я тобі багато разів казала про жінку, яка робить розклад на картах Таро? — порушила нашу мовчанку Тіна.
— О, не починай! Я тобі вже казала, що не вірю в це, — майже з роздратуванням відповіла я.
— Але вислухай мене, будь ласка. Не перебиваючи. Добре? — Вона сказала це таким тоном, що я не змогла відмовити, зрозумівши, що наразі це для неї важливо.
— Добре, вислухати можу, — відповіла я, беручи її під руку. І ми пішли по алеї.
— Розумієш... Вона мені допомогла дочекатися мого малюка. Коли лікарі казали що завагітніти мені допоможе тільки диво, куди я тільки не ходила, щоб вирішити цю проблему. Об'їздили майже усіх лікарів, навідались навіть до знахарів та мольфарок. І коли я зневірившись прийшла на сеанс до Марго, вона зробила розклад Таро і сказала що в мене випала карта дітей. На той момент ми с Філом вже мали думку усиновити дитину і навіть двох, але все ніяк не могли наважитись. Тоді вона мені не дала відповіді, чи я народжу дітей сама, або візьму із дитячого будинку. Але саме її слова, надали нам надію на батьківство. Я стала щасливішою що в мене будуть діти, навіть якщо я їх не народжу сама. Також в мене випала карта "колесо фортуни", і вона сказала — що "все в нас вийде якнайкраще". Там ще багато карт випало, але саме ці дві карти, стали для мене як ковток свіжого повітря.
Подружка замовкла. Було видно що їй й досі важко розмовляти на цю тему.
Коли лікарі сказали що у неї немає шансів завагітніти, через проблеми зі здоров'ям, в неї настали дуже важкі часи. Але рідні намагалися її підбадьорити, через знайомих шукали гарних фахівців, та допомагали грошима. Вона навіть їздила в інші країни — на консультації та лікування. Шансів завагітніти мало хто давав, а ті хто давав шанс, не змогли дати результат. Але сил та наснагу витримати це, більше за всіх, давав її чоловік, Філіп. Він дуже підтримував її, оберігав, та ніколи їй не дорікав. Здається, що кохання їхнє стало ще більше, та міцніше. Майже десять років вони чекали батьківства. І ось, нарешті, їм це вдалося.
Ми майже дійшли до ставка, коли Тіна знов заговорила.
— Знаю, що за весь цей час я мало тебе зацікавила тарологією, але хочу додати те, що за ці два роки, я ще до неї багато разів ходила: на консультацію, питалась по роботі, або до яких лікарів варто йти. Вір не вір у це, але в мене буде дитина, Філіпа підвищили за посадою, і в нас все добре! Тепер навіть дуже добре. Розумієш… — Тіна доторкнулася до свого животика. Тепла посмішка осяяла її обличчя. — Вона нібито дає надію, та впевненість. Тому… Я хочу… Щоб ти потрапила до неї на сеанс!
— Що? Ти здуріла! Я звичайно дуже щаслива що у вас все добре, але я нікуди не піду! Ти мені вже багато про неї говорила, може вона щось і бачить у своїх картах, але на роботі в мене і так все добре, а більше мені нічого не треба.
— Як це не треба? — голосно вигукнула Тіна, що навіть деякі люди, звернули на нас увагу. Але вона цього навіть не помітила, і подивилась на мене з докором. — Діана, я теж хочу бути хрещеною твоїх дітей! Ти для мене як молодша сестра! Я тебе люблю, і хочу, щоб ти нарешті стала щасливою! Неможливо весь час жити минулим. Зрозумій, не усі мужики падлюки! Тобі лише тридцять один рік, у тебе попереду ціле життя. Ну почни ти вже жити наново! Ось у мене, в тридцять сім, тільки нове життя починається.
Від її слів я завмерла. Стояла і дивилася на неї, не моргаючи, відчувши як по щоці скотилася сльоза. Побачивши що у Тіни теж очі зволожилися, я, скидаючи сльозинку, посміхнулася. Не хотіла, щоб через мене подружка нервувала у своєму становищі.
— Тіночко, тобі не можна хвилюватися, тому навіть не думай рюмсати. У мене все добре! Є улюблені батьки, улюблена робота, улюблена квартира, улюблена собака та улюблена подруга. А скоро буде улюблений хрещеник чи хрещениця, — я посміхнулася ще ширше.
— Еге ж, мені не можна нервувати. А у твоєму списку "коханих" не вистачає — як мінімум двох коханих людей. Тож давай ти сходиш на сеанс Таро, та зробиш мені приємно, — надувши губки сказала Тіна.
— Тіна, ну воно мені не треба! — Я закотила очі й глибоко видихнула, — Ходімо, а то Міледі ще не погуляла як слід.
— Не перекладай тему, не вийде! А в мене є останній аргумент. Знаєш, є така прикмета – вагітним відмовляти не можна! — сказала вона і широко посміхнулася.
— Це чому ж? — запитала я, піднявши брови.
— Бо миші заведуться, — заливистим сміхом відповіла Тіна. І ми розсміялися. — А взагалі, у тебе через тиждень день народження. І хоч подарунки заздалегідь дарувати не можна, теж прикмета, але я тебе вже записала до неї на сеанс.
— Що? Тобто ось так — навіть не спитавши мене? — з докором у голосі запитала я, кинув на подругу сердитий погляд.
— А я знала, що ти не погодишся, тому що я тебе вже скільки вмовляю, а ти все не в яку. Ось ставлю перед фактом: ти записана до неї — наступної суботи. А у неділю, відзначимо у ресторані, твій день народження.
— Ти ж знаєш, я не люблю відзначати дні народження.
— Добре! Тоді відзначатимемо не твій день народження, а мою вагітність. Прийдуть усі мої рідні, покличу твоїх батьків, вони тебе теж давно не бачили. Ну і заразом день народження твій відзначимо.
— Тіна... — зупинившись, я подивилася на подругу з недовірою. — Я думала, що ти записала мене на онлайн сеанс Таро.
Чи то від пронизливого ранкового вітру, чи то від нервів, але мене почало трясти, а серце відбійним молотком застукало в скронях. Подруга побачивши мій стан, підійшла та обійняла мене за плече. 
— Діанка, заспокойся, ви з ним не зустрінетесь, — зрозуміла вона від чого, або точніше від кого, з'явився мій нервовий стан. – Я дізналася, через колишніх колег, що вони поїхали відпочивати на якісь там острови. Тому все буде гаразд.
Я лише мовчки кивнула головою. Міледі голосно дзявкнула, нагадуючи про себе і даючи нам зрозуміти, що такою прогулянкою вона нічого не встигне зробити. І ми пішли далі. 
— Гаразд, обіцяю подумати. Ще цілий тиждень, — через деякий час, відповіла я.
— Ой, та що там думати? Все буде добре.
Голос подружки став веселішим. Вона напевно здогадувалася, що я вже майже погодилася на цю авантюру. У неї задзвонив телефон, на екрані я побачила фото Філіпа. 
— Ніколи б не подумала, що Філ перетвориться на няньку. Приємно звичайно, але вже втомив. Майже кожну годину телефонує, — майже з роздратуванням сказала подруга.
— Добре. Тоді ми з Міледі швиденько пробіжимося парком, а ти посидь на лавці, попий чаю, зігрійся, та поговори спокійно, ми не довго. Переказуй Філу вітання.
Тіна кивнула, відповідаючи на телефонний дзвінок. А я з радісною Міледі побігла в глиб парку.