Глава 3

                                              Діма 

 "Я закохався..."

Ця думка мене турбує доволі часто.Я вважав, що цього ніколи не станеться,тим паче в найближчий час..., мабуть,я помилявся.Кохання приходить несподівано. Вона залізла в мої думки і , напевно,в саме сердце.

А хіба неможливо закохатися у ті безмежно гарні очі?

                                              ****

Я живу один і у мене доволі не погана квартира.В ній тиша,яку я так полюбляв.Да і самотність мені подобається.Від батьків я переїхав ще у 18 років.Мені хотілося жити самостійно та невідкого не залежить. Хоча мій батько доволі заможна людина .У нього своя мережа готелів "Олімпус".Я у хороших відносинах з батькам.Мене,навіть,батько запрошував до себе на роботу,але я відмовився.Не хотілося брати його кошти. Тим паче я з дитинства мріяв мати свій ресторан та бути в ньому шеф-кухарем.Батько давав гроші на відкриття своєї справи,але я відмовився.Я мріяв відкрити його за власною зароблені кошти.

Мої думки обірвав телефонний дзвінок.Це був мій напарник.

-Ало...-спокійно відповів я.

-Привіт.Слухай,а ти можеш мене прямо зараз замінити.Бо мені потрібно терміново відлучитися по сімейних справах.То ,що?-швидко вимовив мій напарник.

-Гаразд.(Я погодився йому допомогти , оскільки він не раз допомагав мені.Тому не бачив у цьому проблеми)

-Дякую тобі велике.

-Да немає за що.

Я швидко зібрався надівши чорні шорти та білу футболку.Захопивши з собою телефон та побіг на роботу.

Переходячи дорогу ,я побачив, що йде дівчина чиї очі закарбувалися у моїй голові.Вона йшла мрійливо,наче насолоджувалася моментом свого життя.Я зпіймав її погляд на собі,він був таким чистим та невинним.Мені здалося, що весь світ зупинився і в цей час ми дивилися один на одного не відриваючи погляду.У моїх грудях шалено забилося сердце.Воно ось, ось вискочить з грудей. Цікаво,куди вона йде?Але у мене не було часу ,я поспішав на роботу.Всю дорогу я прокручував у голові цей момент.

Прийшовши на своє робоче місто,я до усіх привітався.У нас на роботі була хороша атмосфера між працівниками.Мені подобалося працювати саме в цьому суші-барі.Я ще паралельно вчився в університеті на шеф-кухаря.

Здавши свою зміну я пішов на зустріч з друзями.Ми домовляємося зустрічатися 1-2 рази на тиждень. Оскільки у кожного є свої справи,робота.

-Всім привіт,-сказала я.

-Привіт,щось ти сьогодні запізнився,-сказав Денис до мене.

-Він, мабуть,з дівчиною розважався,-сказав Назар .

-А от і ні ,я працював на роботі,-заперечував я.

-Так ти сьогодні вихідний,-заговорив Денис.

-Мене напарник попросив його замінити.

-Зрозуміло.

-Ну розповідай ,що у тебе трапилося,-поклавши свою руку мені на плече заговорив Назар.

-А що трапилося?-запитала я не розуміючи ,що вони  мають на увазі.

-Ми не сліпі бачимо ,що щось з тобою відбувається,-продовжив Денис.

-Він ,просто, закохався,-насмішливо сказав Назар.

-З чого ви це взяли?-збентежено запитав я.

-Ти якийсь останнім часом не свій ,поринутий у свої власні думки.Ось ми і вирішили,що...- не встиг договорити Денис,як я його перебив.

-Можливо.

Хлопці переглянулися.

-Ну і хто та щасливиця?-запитала Назар.

-А я вам зараз про все візьму і розповім.Ага розігнався,-вілповів я.

-Ти диви , який він скритний,що боїшся щоб не вкрали?-продовжував Назар.-Ти ж нас знаєш ми чужого не беремо.

-Нехочу ,щоб зглазили.-сказав я.

-Відколи ти в таке почав вірити?-запитала Денис.- Напевно,ми втрачаємо друга.Ахаха 

-Це точно,-додав  Назар і також засміявся.

- Дуже смішно.

-Як її хоч звати?-запитала Денис.

-Ліна.(я встиг дещо про ней дізнатися)

-Мене прям цікаво стало ,що ж там за дівчина така?-сказав Назар і я поміняти іскру в його очах.

-Скоро дізнаєтеся.

-Будемо чекати з нетерпінням.

Ми ще трохи поговорили і коли Ден розповів смішну історію ми всі так сильно засміялися,що на нас мені здалося подивився весь центр міста.Але я помітив лише її погляд.І у мене знову запилося шалено сердце.

Я дивився на неї...Вона виглядала так сексуально в сукні.Мені захотілося підійти та поцілувати її привселюдно,щоб усі бачили чия вона.Але я відмовив себе...

Скоро ми з тобою познайомимося...і це настане в найближчий час.