Глава 1

                                          Ліна 
    
       Літо.Чи не чудова пора року?Я люблю літо ,але є одне АЛЕ.Це спека,від якої нікуди дітися.Можливо,комусь, здається, що я перебільшую,та мені ні.Є багато плюсів у цій пори року.Один з яких це літня історія обсягом у 3 місяці.Одна з них залишилася у мене в серці на все життя...
      Сонячні промені пробивалися до мене через вікно,залишаючи на моєму обличчі жовтогарячі плями.Я не поспішаючи відкрила свої очі.І перша думка в моїй голові:
    -Нарешті наступило літо і я можу виспатися до схочу,хіба це не прекрасно?
Це було просто чудово,оскільки настали літні канікули і я могла спати ,хоч до обіду.У цьому році я закінчила 10 клас.Та від думки ,що у мене через рік будуть екзамени,вступ мені стає погано.Тому цим літом я хочу насолодитись.
  Вставши з ліжка я підійшла до дзеркала, оглянувши себе з ніг до голови.У мене було довге русяве волосся ,яким я пишалася та зелені очі.Фігура не була у мене ідеальною ,але й не можна сказати ,що я товста.Покрутившись я пішла на кухню.
   З ранку я полюбляла пити солодку каву. 
      - Сьогодні повинен бути чудовий день,-сказала я у голос.
  Сьогодні у мене в планах було піти в бібліотеку та увечері сходить на зустріч з подругою.
   Поснідавши та одягнувши свою рожеву сукню,я пішла до бібліотеки, оскільки на годиннику уже було десь о 12:00.
Дорогою я зустріла хлопця який проходив повз мене.Я бачила його раніше,навіть,не один раз він був симпатичним,але я не знала,як його звати.Мені здавалося він мене переслідує.Бо останнім часом я бачу його доволі часто.Можливо,я себе накручую?
  Проходячи дуже близько наші очі зустрілися.Мені ,здалося,що це був момент з дорами.Він такий красень у нього темне волосся та карі очі,а його зріст приблизно 190 см.Це просто моя мрія.Так, Ліно прийди до тями ти його навіть не знаєш,ну бачила декілька разів і ,що з того.
   Зайшовши до бібліотеки я взяла книгу ,яку давно хотіла прочитати-це була "Тисяча пам'ятних поцілунків".
Цю книгу прочитали ,майже,всі мої знайомі,ось і я наважилася.
   День пройшов так швидко, що я навіть не встигли оглянутися,як настав час збиратися на зустріч до подругу.Надягнувши сукну ,яка добре лягала меня по фігурі чорного кольору.Мої очі швидко знайшли годиник,там було майже 19:00 .О Боже ,я запізнююсь.
Вибігаючи,я крикнула:
  -Я ГУЛЯТИ!
  -Гаразд.Тобі дати грошей?-запитала у мене мама.
  -Ні, у мене є,-поспіхов, взуваючись,відповіла я.
  -Ти ж недовго,дивись,-кричала мені мама з кухні.
  -Добре.-скачала я виходячи з дому.
  Я доволі часто ходила гуляти з подругою.Можна,сказати ,що вона моя найкращі подруга і єдина.Після переїзду в нове місто мені важко було завести нових друзів,хоча мені не звикати.Це наш 4 переїзд за остання 10 років.Ми доволі часто змінювали місце проживання ,через роботу моїх батьків.Вони працювали в солідній фірмі.Тому їх не часто було побачити удома.Вони працювали,працювати та працювали.Я дуже любила своїх бать-
ків,вони робили все можливе для мене,щоб у мене все було і я це цінила,але мені не вистачало їхньої уваги.
   
  Ідучи по пішохідній доріжці я вдивлялася навкруги в цю прекрасну природу та просто насолоджувалася моментом.Знаєте буває миті ,коли ти просто хочеш насолоджуватися життям,бо не знає , що на тебе чекає завтра. Тим паче,завтра буде зовсім інший день,оскільки кожен день різний.Ти можеш проходити те саме місце кожен день,але кожного разу воно буде зовсім  іншим.Бо змінюється година,число, місяць,рік,а також люди.
   
   Побачивши свою подругу я підбігла до неї
  -Привіт.Я сумувала за тобою,-сказала я приймаючи їх в свої обійми.(хоча ми не бачилися з нею усього один тиждень)
  -Я також,моя люба.
  -Елю, мені скільки потрібно тобі розповісти,ти навіть не уявляєш.
  -Оооо.Тоді ходімо сядемо десь.

Присівши на першу потрапивши нам на очі лавочку.Ми почали розповідати,що з нами трапилось за цей весь час.
  Я з нею могла говорити 24/7.Ми спіймали цю хвилю одразу,тим паче у нас багато спільних інтересів.Багато хто говорить ,що жіночої дружби не існує.Ні,вона існує,якщо знайти правильну людину,яка буде тебе підтримувати, турбуватися,завжди буде на твоїй стороні та просто буде поряд коли це потрібно.
  Говорячи,з нею мій слух зловив сміх такий приємний для моїх вух.Коли я обернулася подивитися ,хто це?
   О ні ,це знову він...