Розділ 11. Мама

Розділ 11. Мама

Темний маг лише глузливо всміхнувся у відповідь, але наступної миті жінка, не гаючи часу, дістала флакон із зіллям і промовила нищівне заклинання. Коли флакон розбився об землю, яскраве світло засліпило Темного Князя, а темрява навколо них миттєво розсіялася, наче ранковий туман під першими променями сонця.

— Наша родина сильна, — промовила жінка, і її голос лунав, наче відлуння вічності. — Тобі нас не перемогти.

Аліса відчула, як страх відступає, поступаючись місцем теплу й світлу. Раптом вона вигукнула:

— Мамо!

Та наступної миті прокинулася.

Серце шалено калатало в грудях, дихання було уривчастим. Коли Аліса розплющила очі, над нею схилилася Лінда. Її обличчя виражало тривогу й турботу. Аліса помітила, що, попри ранкову свіжість, наставниця мала трохи втомлений вигляд.

— Знову страшний сон, Алісо? — лагідно запитала Лінда. Її голос сповнювало співчуття.

Аліса, ледве стримуючи сльози, дивилася на Лінду широко розплющеними очима. Голос тремтів від сильних почуттів.

— Мені наснилася мама, — тихо прошепотіла вона. — Вона була така… така справжня, Ліндо. Наче справді стояла поруч зі мною. І вона назвала мене своєю донькою.

Аліса на мить замовкла, ніби збираючись із думками, а потім продовжила:

— Вона врятувала мене від темряви… від тих жахливих сил, які хотіли забрати мою силу. Уві сні вона назвала його Князем Темряви. Невже це справді була моя мама?

Лінда сіла поруч і обережно взяла Алісу за руку. Її дотик заспокоював. В очах жінки на мить промайнуло щось невловиме, але вона відразу приховала це за маскою спокою.

— Сни — загадкові й багатогранні, — почала вона, ретельно добираючи слова. — Вони можуть відображати наші найглибші страхи та бажання. Але іноді в них прихована правда, яку ми не завжди здатні усвідомити, коли не спимо.

Аліса міцно стиснула руку Лінди, а сльози одна за одною покотилися її щоками.

— Я так хочу побачити її знову, Ліндо, — схлипувала вона. — Так хочу дізнатися правду.

Лінда обережно витерла сльози з її обличчя. У кожному її дотику відчувалося щире бажання втішити дівчину.

— Ти дізнаєшся правду, люба, — упевнено промовила вона. — Але для цього знадобляться час і терпіння. Довіряй собі та своїй інтуїції. Відповіді прийдуть, коли настане їхній час.

Хоча зовні Лінда зберігала спокій, усередині вона була вкрай стурбована. Її душу роздирала тривога, яку вона ретельно приховувала за впевненістю. Жінка розуміла, що те, що відбувається з Алісою, — не просто нічний кошмар. Князь Темряви, давній і підступний, розпочав полювання, спрямовуючи свою силу на свідомість дівчини. Цей кошмар був лише початком його хитромудрого плану, і Лінда знала: з кожним днем небезпека лише зростатиме.

Сьогодні їй вдалося втрутитися вчасно. Але чи зможе вона щоразу опинятися поруч, щоб захистити Алісу?

Поки Князь Темряви не міг знайти дівчину в реальному світі, він нападав на неї через сни, намагаючись проникнути в її свідомість. Лінда знала, що з кожною ніччю його сила зростатиме, і зрештою він зможе зруйнувати магічний захист, знайти Алісу наяву й завдати вирішального удару. Кожен хибний крок, кожна згаяна мить могли коштувати Алісі не лише її магічної сили, а й самого життя.

Я повинна бути насторожі, — твердо вирішила Лінда, відчуваючи тягар відповідальності на своїх плечах. Я зроблю все можливе, щоб захистити її, доки вона не стане достатньо сильною, аби самостійно протистояти темряві.

Лінда глибоко вдихнула, збираючись із думками, й ухвалила важливе рішення. Намагаючись приховати тривогу за звичною ввічливістю, вона підійшла до Аліси, ретельно добираючи кожне слово.

— Алісо, — почала вона рівним голосом, хоча приховати легку нотку занепокоєння було непросто, — сьогодні мені потрібно поїхати до палацу. Таркус запросив звіт про твої успіхи та магічні здібності. Я ненадовго залишу тебе саму, але не хвилюйся — скоро повернуся.