Кохання з присмаком терену.
4.
Плітки швидко рознеслися : Павла бачили з Одаркою на вечорницях, бачили, як вони разом ідуть селом, сміються.
Марічці про це сказала сусідка:
— Доню, не муч себе… Павло вже не твій. Він з Одаркою.
Дівчина ще сподівалася, що це неправда. Але того дня, коли весняне сонце розливалося над селом, вона зустріла Килину.
— Ну що, зміє, — зловтішно мовила та, — нарешті ми тебе позбулися. Мій син тепер матиме гідну жінку.
— Про що ви? — розгублено спитала Марічка.
— Павло одружується з Одаркою.
І в ту ж мить вона побачила: йдуть Павло й Одарка, тримаючись за руки. Їхні обличчя сяяли від щастя.
— Павлику, коханий! — кинулася до нього Марічка. — Як же так? Я ж тебе кохаю…
Хлопець глянув холодно й зневажливо.
— Я тебе ніколи не кохав, — кинув він і відштовхнув її так, що вона не втрималась на ногах впала на землю .
Одарка засміялася, і вони пішли далі.
#1516 в Жіночий роман
#5994 в Любовні романи
#178 в Історичний любовний роман
Відредаговано: 24.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
