Розділ 20" Тиша перед..."

Розрахувавшись і повернувшись в будиночок я взяла свої речі слава богу я їх не розібрала, і пішла по стежці до виходу з комплексу машина подруги як раз під’їхала до входу я закинула речі в багажник і сіла на переднє сидіння ми поїхали вона мене ні про що не питала та і я не говорила все думала «може я рано поїхала» , «може нам потрібно було поговорити», але він не хотів зі мною говорити він вибрав те що простіше втекти. На пів дорозі до дому в мене почав надзвонювати телефон це був він я не піднімала слухавки, потім почали приходити смс « ти де?» «чому не відповідаєш» «коли повернешся», потім знову почав дзвонити я вимкнула звук на телефоні не хотіла зараз його слухати. Віка мене привезла до себе додому Ярика вдома не було він поїхав на два дні до своїх батьків тому ми пішли на кухню а няня залишилась з малою. Подруга дістала пляшку вина два келиха і поклала сир на закуску, відкривши вино розлила по келихам сіла і трохи випили

- це якраз те що мені було потрібно

- я знаю і благо що Яра немає вдома, а так би спокійно не посиділи, ну давай розповідай як ти

- я не знаю як я мені неприємно він замість того щоб час зі мною провести пішов до неї

- ну і козел

- ні він хороший тільки щось сьогодні пішло не таксиста

- не захищай його він цього не вартий

- можливо але я його кохаю

- не знаю як тобі допомогти

- як мені вчинити в цій ситуації я просто не знаю

- сонечко я тобі вже казала будь обережна, на жаль в цьому я тобі допомогти не зможу це твоє життя ти сама повинна все вирішити але знай я завжди буду на твоєму боці

- дякую люба я знаю це і ціную дуже

Ми все пили і розмовляли закінчилась і перша пляшка ми почали і другу пити розмови все не стихали Віка також розповідала що і у них не все добре в стосунках що часто стали сваритись не знаю скільки ми сиділи але пішли спати вже підранок. Прокинувшись і подивившись на годинник я обімліла уже був початок першої години дня, все ж вилізши з ліжка я попрямувала до кухні попити води , потім пішла до кімнати Віки вона ще спала не стала її будити відпустивши няню я взяла Марійку на руки і ми пішли на кухню обідати приготувавши супчик покормила дитину і ми пішли до її кімнати гратись. Через годину в кімнату зайшла Віка

- привіт господи як у мене болить голова

- розумію, я там зварила супчик іди поїж

- ти золото

Вона пішла а ми з малою продовжили бавитись, я так і не брала до рук телефон навіть не знаю заряджений він чи вже вимкнувся. Потім вклавши малу на обідній сон я пішла на кухню до Віки вона їла сіла біля неї і подивилась на кількість пляшок що ми вчора випили їх було чотири.

- як ми стільки випили

- не знаю але я з тобою більше не пью

- ой та не перебільшую, але правда ми дуже багато випили

І в цей момент хтось подзвонив в дверний дзвінок а заодно із цим почав надзвонювати телефон подруги побачивши хто телефонує я застила, ну чому зараз коли я не зібрана морально. Подруга вимкнула телефон і тихенько пішла до дверей в них хтось почав інтенсивно стукати я пішла за нею подивившись в вічко дверей я розуміла що ми попали