Глава 4.

Перший тиждень занять промайнув для Марини як одна мить. Настя показала їм кілька ефективних прийомів, які дозволяли звільнитися від міцних захватів нападника і втекти. Від незвичного фізичного навантаження всі м'язи дівчини трохи боліли перші дні, але потім Марина втягнулася.

Настали вихідні, які дівчина вирішила провести з друзями за містом. На вулиці стало зовсім тепло, тому вони вибралися з наметами на озеро. Марина чудово провела час. Вони виїхали у суботу зранку та всі вихідні жили у наметах, засмагаючи на весняному сонці. До міста Марина повернулася тільки у неділю ввечері. Друзі підвезли її на машині до самого під'їзду. Витягнувши з багажника свій рюкзак з наметом та іншими речами, дівчина попрощалася з усіма та попрямувала додому. Вийшовши з ліфта на своєму поверсі, Марина здригнулася від несподіванки — біля її дверей стояв Ігор. Було помітно, що він дуже злий.

— Де ти була? — прошипів він, швидко підходячи до неї не твердою ходою.

— Тебе це не стосується! — Марина помітила, що він напідпитку. — Припини відстежувати мене у під'їзді!

— Не смій мені вказувати! Ти знаєш, чого я від тебе хочу! — Ігор потягнувся руками до її сумки.

— Дай мені спокій!

Марина спробувала відсторонитися, але Ігор схопив її за руку трохи вище ліктя і здавив так, що дівчина скрикнула. Раптом вона зрозуміла, що може використати один з больових прийомів, які відпрацьовувала на курсах самозахисту. Схопивши Ігоря за кисть, Марина виконала необхідні рухи в повну силу. Він зойкнув і випустив її, але вже через секунду замахнувся на дівчину другою рукою. Марина встигла трохи прикрити обличчя, але долоня Ігоря все ж таки ковзнула по її вилиці. Марина відчула пекучий біль і схопилася рукою за щоку, а Ігор з силою штовхнув її так, що вона вдарилася об стіну плечем. Вихопивши з її рук сумку, Ігор швидко відкрив одну з кишень і витягнув з неї декілька купюр. Повернувши сумку Марині, він сказав:

— Надумала чинити опір мені?! Ти ж знаєш, що це марно!

— Я записалася на курси самозахисту в «Тонус», — прошепотіла дівчина, намагаючись стримати сльози. — Зовсім скоро я навчуся захищати себе і ти не посмієш навіть підійти до мене!

— Ти дійсно віриш, що так і буде?!

Ігор розвернувся і спокійно викликав собі ліфт. Потім він, похитуючись увійшов у кабіну, натиснув кнопку і з нахабною посмішкою помахав Марині рукою. Коли дверцята ліфта зачинилися за ним дівчина ще кілька секунд стояла, притулившись до стіни. Тремтячими руками вона зібрала з підлоги свої речі та відчинила свою квартиру. Кинувши сумки на підлогу в передпокої, Марина стягнула взуття і попленталася до дзеркала. На вилиці було помітно почервоніння — напевно тут буде невеликий синець. Плече теж боліло, але вивиху, схоже, не було. Оглянувши свою руку вище ліктя дівчина помітила чіткі червоні сліди від пальців Ігоря — тут точно буде великий синець. Марина відчула, що її очі наповнюються сльозами.

Настав понеділок. Відпрацювавши повний робочий день, Марина зайшла додому перекусити і переодягнутися. Склавши у рюкзак спортивну форму, дівчина вирушила в «Тонус». Після вчорашньої сутички з Ігорем у неї боліло плече, але пропускати заняття Марина не хотіла. Зазвичай вони з Машею тренувалися дуже обережно, тому Марина сподівалася, що зможе перетерпіти неприємні відчуття у плечовому суглобі. Синця на вилиці майже не було видно, якщо занадто не придивлятися. Щоб сховати сині сліди від пальців Ігоря на верхній частині руки, Марина взяла з собою футболку з просторими рукавами до ліктів. Навряд чи хтось буде розглядати її, тому щодо синців можна не хвилюватися.

На сьогоднішньому тренуванні Настя показувала їм, як можна звільнитися від захвату ззаду. Як завжди, у другій половині заняття в зал увійшов Вадим. Всі вже звикли до нього і перестали соромитися молодого директора «Тонусу». Тепер він часто підходив до кожної пари навіть без супроводу Насті та старанно грав роль нападника. Марина з Машею стояли сьогодні у дальньому кутку залу, тому до них Вадим підійшов у останню чергу. Маша зголосилася першою відпрацювати прийом. Повторивши його кілька разів, вона вирішила, що цілком задоволена результатом. Час заняття минув і Марина про себе пораділа, що сьогодні їй не доведеться турбувати своє плече, тренуючись відбивати напади Вадима. Настя оголосила про закінчення заняття і всі попрямували у роздягальню. Марина теж зібралася йти, але Вадим зупинив її.

— Марино, ми з вами не встигли відпрацювати цей захват, — звернувся він до дівчини. — Не страшно, що заняття закінчилося. Спробуймо!

— Я не хочу вас затримувати, — спокійно відповіла йому Марина.

— Це займе всього кілька хвилин. Ви так хотіли потрапити на ці курси! Хіба вам не хочеться блискуче оволодіти всіма прийомами?

Марина зрозуміла, що він мав рацію і вона не зможе відмовитися. До них підійшла Настя і Вадим коротко пояснив їй ситуацію. Настя кивнула і промовила:

— Стас вже чекає мене на вулиці. Вадиме, ти замкнеш зал?

— Звісно! Йди, — посміхнувся він.

— Дякую! Бувай, Марино! — ввічливо попрощалася Настя.

— Бувай! — посміхнулася їй Марина.

Настя вийшла із залу, причинивши за собою двері. Марина залишилася з Вадимом наодинці.

— Ну що, ви готові до мого нападу? — з посмішкою запитав він.

— Я не повинна бути готова! Ви ж зловмисник! Нападайте швидше та покінчимо з цим! — Марина трохи ніяковіла від того, що залишилася з Вадимом наодинці та хотіла скоріше піти.