Пролог

-От і закінчилась ця історія.- Саме ці слова сказала дівчина закривши книгу. Читала вона якийсь роман, що знайшла в бібліотеці. Євгенія була хороша та мила дівчинка, любила читати, писала романи, казки, детективи і так далі. Любила малювати, співати і взагалі ще й вишивала і шила одяг. Вона любила великий одяг, який на 3 розміри більший. Дівчинка з довгим прямим волоссям, маленьким носиком, веснянками на обличчі, і голубими як океан очима була най популярнішою дівчинкою в школі. 

  Ходила вона в 10 клас. Так не най старша але най популярніша. В Женю було закохано чи мало хлопців, одне вона знала точно, що ні один з них не кохав її по справжньому, вони кохали дівчину тільки із-за популярності.     

   Була вона маленького зросту десь 160см, довге русяве волосся розвивалось на вітру, її брови були густими але тоненькими і темними, губи пухкі і трішки червонуваті. В 16 вона виглядала дуже гарно.  

"Кохали" дівчину не тільки хлопці, а і дівчата. Вчителі Женю ненавиділи бо вона завжди відволікалась на заняттях і грубіянила їм. Ну так вона не любила вчитись, а хто в наш час це любить? Гадаю що ніхто. 

  В сім'ї батьки її били, знущались і не раз виганяли з дому. Євгенія мала ще двох пасинок сестер які були просто нестерпні, вони знущались над дівчиною як могли, то налиють якогось гострого соусу в помаду, насиплять перцю в маску для обличчя, змусять прибирати за ними, і так далі, але одного разу все перейшло межі ці сестри Діана і Дарина викинули речі Жені з балкону на двадцять п'ятому поверсі. Від тоді вона не говорила і не відзивалась на прохання "сестер" щось зробити за них. 

  В школі Євгенія крута дівчинка яку всі люблять, а вдома тупа, нестерпна стерва яку всі ненавидять. 

  Себе дівчина не любила і не раз хотіла накласти на себе руки, але в неї є найкраща подруга яка допомогла жити далі. Завдяки цій подрузі Женя і стала популярною та ще й президентом школи також стала завдяки Юлі. 

Юля-найкраща подруга Жені. Познайомились вони за довго до того як Євгенія стала популярною. Дівчина була на багато менша за Женю десь 149 см. Весела життєрадісна дівчинка яка ніколи не кине. Волосся завжди було заплетене в дві косички. Зелені очі подобались не всім але і в Юлі подеколи був хлопець. Носила маленький одяг, бо і так маленька, а як вдягне щось більше буде схожа на чотири-річну дитину яка вдягла мамину шубу. А от взуття вона вибирала з великою підошвою щоб бути на п’ять сантиметрів вищою. 

Весела життєрадісна дівчинка допомагала Жені у всьому. Кинув хлопець? Юля вже біжить з пляшкою вина і фруктами. Побили батьки? Юля вже розстелила на дивані, щоб подруга по спала. Юля любила дівчину як рідну сестру і ніколи б не зрадила. 

Сьогодні на дворі тепло. Гріє сонечко, співають пташечки, на майданчику граються дітлахи. слова промотувались раз в раз у голові дівчини. Їх ледь не вигнали. Знову. Як це все задрало. 

Євгенія любила більше дощ, але й сонечку вона була рада. Йдучи в магазин вона вдаряла ногою камінь, слухала в навушниках “пісні для самогубець” Ну принаймні так називався плейлист.   

-Ти нікчема. Невдаха. Тебе ніхто ніколи не полюбить бо ти стерва кінчена. Навіть твій батько підсів на наркоту через тебе. Через тебе він лупасив мене. Здохни суко. 

Ці слова заїли в її голові. 

Йдучи з загнутою головою, вона не помітила як перед нею стояв хлопець. 

-Єй, куди йдеш?- Відсторонивши дівчину від себе він подивився їй у очі. Синьоокий, високий хлопчина стояв перед тобою і дивився на тебе.-То ми сьогодні говорити будемо?- Промовив він після тридцяти секундного мовчання 

-А? А так, вибачте будь ласка, я задумалась. Прошу пробачення, що врізалась.- Ти прогомоніла декілька речень собі під ніс і пулею вирвавшись з його рук побігла по дорозі. 

-О ні. Як я могла не помітити таку шафу? Боже, Женя ти дура.- Промовляла ти собі доки бігла в магазин. 

Купивши все ти швиденько вибігла з магазину і направилась до дому. В дома ти не знайшла нічого окрім сестер у твоїй кімнаті. Стоп, сестри? У моїй кімнати? О ніі....