Глава 7. Космічна корпорація

Джек, усвідомлюючи небезпеку, яка нависла над ним, Шейлою і Найтом, вирішив звернутися до своєї керівниці, Хелени Брікс, з проханням про допомогу. Він розумів, що "Відділ S" — це надзвичайно впливова організація, здатна знищити будь-кого, хто завадить їхнім планам. Проте він також знав, що Хелена — одна з небагатьох, хто має достатньо сили та ресурсів, щоб протистояти їм.

Джек підійшов до свого комунікатора, налаштувавши захищений канал зв’язку. На екрані з’явилося обличчя Хелени Брікс. Вона була спокійною і зосередженою, але в її погляді читалася прихована тривога.

— Хелено, мені потрібна твоя допомога, — почав Джек. — "Відділ S" вийшов на нас. Вони знають про моє інопланетне походження і готові зробити все, щоб захопити мене і Шейлу. Якщо вони досягнуть своєї мети, це буде катастрофою не тільки для нас, але й для Землі.

Хелена на мить замислилася, оцінюючи ситуацію.

— Я знала, що цей день настане, — відповіла вона холодно, але впевнено. — "Відділ S" уже давно переступив межу. Якщо вони дізналися про тебе і "твоїх друзів", то не зупиняться, поки не отримають бажане. Ти правильно зробив, що звернувся до мене. У нас є ресурси, але потрібно діяти швидко.

Джек відчув полегшення, коли почув її слова.

— Що ти пропонуєш? — запитав він.

— Ми забезпечимо вам захист і допоможемо організувати протидію, — сказала Хелена. — Але це вимагатиме від тебе максимальної обережності. Я надішлю до вас спеціальну групу підтримки, а також забезпечу доступ до наших технологій. Ти повинен підготуватися до того, що буде важкий бій.

Джек кивнув.

— Я готовий до будь-чого, якщо це допоможе захистити нас і зупинити їх.

— Добре, — продовжила Хелена. — Ми також працюємо над тим, щоб викрити їхні плани. "Відділ S" має свої слабкі місця, і ми знайдемо їх.

Вона відключила зв'язок, залишивши Джека з новою надією і чітким планом дій.

Після напружених подій, які ледь не коштували Джеку та Шейлі життя, їхні почуття почали загострюватися. Шейла, інопланетянка з Бернара, відчувала сильний зв'язок із Джеком, який був не тільки ключовою фігурою у її місії, а й людиною, до якої її тягнуло все сильніше. Джек, незважаючи на всі труднощі, почав розуміти, що його почуття до Шейли — не просто вдячність за її допомогу. Він був вражений її силою, вразливістю і тим, як вона намагалася зрозуміти світ людей.

***

Вечір видався спокійним. Вони стояли на даху старої будівлі, куди сховалися від переслідувань "Відділу S". Небо було вкрите зорями, і Джек, дивлячись у їхні далекі світла, розумів, що для Шейли ці зорі зовсім не такі далекі, як для нього. Він відчував трепет — від думок про те, що між ними лежать цілі світи, та водночас неосяжне тяжіння.

— Знаєш, Джек, я ніколи не думала, що відчуватиму щось подібне до людини, — тихо сказала Шейла, дивлячись на нього. Її очі сяяли в темряві, відбиваючи світло зоряного неба. — Бернар такий далекий і чужий для тебе, а Земля — зовсім інша. Проте між нами щось є… щось сильніше, ніж просто місія.

Джек підійшов ближче, відчуваючи, як прискорюється його серце. Він довго не міг знайти потрібних слів, але тепер, стоячи поруч із Шейлою, розумів, що важливіше почуттів немає нічого.

— Я теж це відчуваю, Шейло. Знаєш, коли ти з'явилася в моєму житті, я думав, що ти просто частина мого минулого, частина таємниці, мого сну, яку я ніколи не розгадаю. Але тепер… тепер я знаю, що це більше, ніж просто місія. Ти — більше.

Шейла зробила крок до нього. Її обличчя було близько, їхні погляди зустрілися. Момент здався їм вічністю. Шейла відчула, як її серце забилося швидше, а її тіло поринуло в тепло, яке викликала присутність Джека. Він обережно доторкнувся до її руки, і в цей момент світ, здається, зупинився.

Не вагаючись, Джек нахилився до неї. Їхні губи зустрілися в ніжному, але пристрасному поцілунку. Це був момент, коли всі їхні страхи, сумніви й невизначеність зникли, і залишилися тільки вони двоє — чоловік і жінка, пов'язані невидимими нитками любові, яка перевершувала всі межі часу і простору.

Коли вони відступили один від одного, Шейла посміхнулася.

— Я рада, що залишилася, — прошепотіла вона.

Джек відповів, злегка усміхаючись:

— А я радий, що зустрів тебе.

***

Після обговорення планів із Хеленою Брікс, Джек відчув, що підтримка космічної корпорації стане вирішальним фактором у їхній боротьбі проти "Відділу S". Незабаром після їхньої розмови корпорація почала надавати безпосередню допомогу команді Джека.

Хелена організувала постачання ресурсів, необхідних для виживання і захисту Джека, Шейли і Найта. Вони отримали медичні припаси, їжу, водні фільтри і технології для забезпечення базової безпеки. Зокрема, команда отримала мобільні укриття, які могли маскувати їх присутність від радарів "Відділу S".

Корпорація надала Джеку і його команді спеціальні пристрої, що дозволяли відстежувати сигнали з космосу. Ці технології включали систему, яка виявляла небезпечні активності "Відділу S" в реальному часі. Завдяки цьому Джек отримав змогу планувати свої дії з максимальною обережністю.

Хелена сформувала спеціальний загін з найкращих агентів корпорації, які мали досвід у протидії таємним організаціям. Цей загін, з яким Джек міг тісно співпрацювати, був навчений вести партизанську війну та працювати під прикриттям.

Завдяки аналітичним системам корпорації, Джек отримав доступ до інформації про "Відділ S". Вони розшифровували документи та дані, що стосувалися їхніх операцій, і це дало змогу Джеку виявити слабкі місця "Відділу". Він отримав інформацію про ключові локації, де могли б перебувати агенти.

Хелена разом із Джеком та його командою розробила комплексний план дій. Вони вирішили атакувати один із об'єктів "Відділу S", де, за їхньою інформацією, розробляли нову технологію для знищення інопланетян. Мета полягала в тому, щоб вивести з ладу їхні ресурси і забезпечити власну безпеку.

Завдяки всій цій безпосередній допомозі, Джек відчував, що має реальні шанси на успіх у боротьбі з "Відділом S". Вони були готові до активних дій, і кожен з них знав, що зможе покластися один на одного.