Тримаю в руках брошурку і з задоволенням ковтаю кожне слово.
Екскурсія розпочнеться з відвідин станції метро, де можна ознайомитися із знахідками, які збереглися з давньогрецьких часів.
Перше що ви зустрінете, буде - напівкруглий амфітеатр в римському стилі.
Далі підніметесь по крутим мраморним сходам до Пропилейону - парадний вхід в Акрополь.
Слова типу богиня Афіна зачаровували своєю таємничістю.
Я дочитала брошуру і в моїй підсвідомості розігралися мальовничі картинки.
Я стояла навпроти свого відображення в дзеркалі у бірюзовому платті та хустці, яка виблискувала на сонячних променях.
- Я буду богиня Афіна - крутилась я біля дзеркала, любуючись своїм новим образом.
Я підвела очі чорним олівцем, на шию повісила ланцюжок з півмісяцем, який мені подарував Дмитро в аеропорту.
Образ довершений і можна відправлятися до епіцентру здійснення моїх мрій.
Я йшла по коридору нашого готелю, по червоному килимку, наче справжня зірка, я випромінювала впевненість та елегантність своєї дівочої вроди. Моя шкіра все ще пахла ароматами, вечірньої ванни і була шовковиста, як у немовляти. Спускаючись сходами, я уявляла себе нареченою Дарка, яка йде під вінець, хустина на голові розліталась в сторони ніби фата. Такі собі маленькі дівочі мрії.
В холі я зустрілася поглядом з Дарком, який явно був приголомшений моєю чарівністю. Він подав мені руку, а коли стала біля них, він обняв мене за талію і сказав такі до болі знайомі слова.
- Моя маленька, ти неймовірна.
- І я тебе - сказала я, навіть не замислившись про підтекст тих слів.
Мої очі знов горіли вогниками кохання до цього хлопця. Я ніби забула про існування України, про школу, Елю і всі насущні проблеми.
МИ загрузилися в маршрутку, мама сіла біля вікна, а я поруч з нею, через прохід напроти мене, на відстані витягнутої руки сів Дарк, а біля вікна Макс. Макс був не багатослівний, постійно в навушниках с кимось розмовляв.
Рапотом мені на телефон прийшло повідомлення на Вайбер з тим відео що присилав Алекс.
Я відкрила його і побачила ту саму сцену, коли застала Дарка з Елею. Я швиденько закрила відео та подивилась на маму.
Я не розуміла, чому в такий прекрасний час повинна мучитись спогадами.
- Чому мені це? - спитала я у мами та витерла сльозу.
- Страхові потрібно дивитися в очі, навіть якщо дуже страшно - мама взяла мене за руку та знов відкрила відео.
сама зйомка була не чіткою, бо здалеку. Там Еля обняла Дарка, а він відсторонився від неї.
Потім вона знову спробувала його обняти, але він зняв її руки із себе і відштовхнув.
Потроху вона почала приближатися до оператора цього відео і схлипуючи запитала:
- Алекс, чому ти не сказав що в Дарка є кохана дівчина?
- Та я... я...
- Козел ти Алекс.
І зависли титри вікінці:
Прости Мілка, я повинен був тебе зупинити, щоб ти побачила, що Дарк тобі вірний, але я був ображений через Анюту
Прости ще раз! Подзвони йому,
- Я підняла голову і глянула на маму, яка стверджувально махала мені.
Як я могла так помилятися, картала я себе за свою імпульсивність та стільки втраченого часу.
Я протягнула руку через прохід і міцно стиснула Даркову руку.
- Пробач... - протягнула я та міцніше стисла його руку - я загладжу свою провину.
Він лише усміхнувся і в очах блиснула сльоза, чи то мені лише здалося.
Наша маршрутка набрала добрячої швидкості і нас похитувало з боку в бік. Я нахилилася, щоб подарувати йому той самий завітний поцілунок, але не дотягувалась до нього.
Тому стала на прохід і нахилилася над хлопцем, щоб з'єднатися з його губами у вальсі почуттів.
- Доню сядь - закричала мама, яка бачила як вантажівка виїхала на зустрічну і направилась прямо на нас, але в цю ж мить...
Удар і темрява.
#2912 в Молодіжна проза
#10976 в Любовні романи
#4318 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 17.05.2020