Політ

На останньому дзвонику я відірвалась наче востаннє. Цей 9 клас приніс  мені багато нових вражень, переживань та почуттів.

Чи змогла я забути Дарка і викинути ці місяці кохання із свого життя - звісно що ні.

Чи хотіла би я повернути час назад і дати йому шанс - напевно що ні, бо минулого не повернути.

Чи сумую я за ним - о так і якби був шанс, то я б все віддала, щоб ми були разом завжди.

Але завтра виліт і я планаю насамперед добряче відпочити та насолодитися першою подорожжю у незнайому мені країну.

Фактично, Дарк буде поруч і ми фактичфно разом. І якщо та його інтрижка була лише хвилинною слабкістью, я готова йому пробачити і  спробувати бути щасливою знов.

Мама каже, що це дуже можливо, якщо сховати свої емоції і дати йому шанс все пояснити.

Всі ми люди, і всі ми припускаємось помилок, але ніколи не пізно ці помилки комусь пробачити.

Ми спакували валізи, три на двох, мама купила мені чарівну бірюзову сукню і хустину до неї - кажуть в Греції жарко і потрібно прикривати голову.

Так загадково виглядає, думаю Даркові сподобається.

Ми приїхали в аеропорт скоріше і вже за 10 хвилин до посадки почали хвилюватися. Та за мить в дверях зявився Дмитро і  ще якийсь хлопець і  я з полегшенням видохнула. Хай не Дарк, але знайома компанія все ж краще.

Дмитро підійшов до мене та обняв так, ніби прощайвся зімною в останнє. Напевне Дарк все ж вибрав Елю і залишиться з нею.

Я важко видихнула та обняла його у відповідь.

Він привітав мене з минувшим днем народження та непомітно поклав у мою руку, маленьку коробочку.

Я подякувала та ще міцніше його обняла.

Як Дарк  а? - запитала я несподівано навіть для себе, хотіла спитати про Дарка, але вчасно добавила літру. - Виросла певно.

Сумує за тобою - Сказав Дмитро, - нова няня для неї не рідна, тому по приїзду, заходи до нас.

Так, але - хотіла я щось пояснити, але Дмитро мене перебив.

Без але, все буде добре, доню - сказав чоловік – Добре вам провести час.

Я подякувала та повернулась до мами, де вже стояв Дарк з пакунком обмотаним блакитною стрічною та бантиком.

Я так зраділа, чомусь.

Це мені ? - запитала я, якось пискляво.

Ні - строго відповів Дарк, це для Макса, бачиш блакитна стрічка.

Аааа - протягнула я - тепер зрозуміло. А на душі щось сильно стиснулося та завмерло.

Якщо він не поїде з нами, я підбіжу до нього і поцілую, так сильно і пристрасно, від всієї душі. А якщо ж поїде - то залишу цей поцілунок для Греції.

Ми пройшли реєстрацію та заняли свої місця в літаку, я сіла біля ілюмінатору поруч з мамою, Дарк з братом у хвості літака.

Я так сильно хотіла роздивитися всю дорогу, що аж заснула. Добре що мама робила знімки небес та хмаринок, навіть пасажирів пофоткала і дамську кімнату і пару селфі зробила.

Ще до Греції, карта памяті була заповнена літаком.

Ми приземлились. Було вже темно і нічний аеропорт просто заворожував своїми ліхтярями та вогниками.

Хлопці взяли наші валізи і почали завантажувати в туристичну маршрутку, яка мала відвезти нас до готелю.

Сам готель, як окрема планета, де саме планування ні на що не схоже, просто космічний дизайн і оздоблення словом ВАУ.

Двохмісні номери, економ класу насправді виглядали, як люкс, все білосніжне і блискуче.

У нашому номері навіть виявилася ванна-джакузі. На самій ванній було безліч аромантних свічок та різних баночок з ефірними маслами, а ще всякими пахучими порошками.

Обслуговуванння номерів проводилось на вищому рівні. Ось мені і стали в нагоді уроки англійської мови.

МИ вільно спілкувалися з дівчиною, яка принесла нам рушники та запропонувала вечерю.

Потім вона помітила, як зачаровано мама дивиться на те джакузі і зголосилася допомогти.

Вона увімкнула воду, ну тут нічого дивного, як у нас вдома, лише по бокам були якісь додаткові отвори і випуклості.

Поки ванна набиралась, вона повела нас до зали, яка була поділена на три секції : Еліт, віп конференц та економ.

Ми відразу ж направились в економ секцію та дівчина, показала нам на еліт столик, де було багато екзотичних фруктів та різних вишуканих страв з риби та морепродуктів. Мама почала пояснювати, що ми з економ класу і все в тому ж роді.

Та дівчина привела нас до еліт столу і сказала, що тут смачніше меню ніж в економ, а це і так ніхто не перевіряє.

Ми були здивовані таким теплим прийомом та щедрістю, ми добряче поласували та повернулися в номер.

На вході в номер, ми зустрілися з Луїзою - дівчиною, яка обслуговує наш номер, вона побажала нам приємного вечора та спокійної ночі.

Зайшовши в коридор, ми побачили пелюстки квітів, які вели до ванної кімнати. Відчинивши двері ми просто не могли прийти в себе від задоволення, квіти вели до самої джакузі яка була всипана пелюстками, сама вода була молочного кольору і поруч стояв глечик з молоком, вода приємно пахла, без приторних пахощів, горіли свічки. Поруч була інструкція до джакузі ,де схематично намальовано, куди натискати, для якого ефекту.

Ми з мамою роздяглись та погрузились у райське задоволення. Поруч на бортику стояли бомбочки для ванн і ми перенюхали з десяток, перш ніж розтворити їх у воді. Це було неймовірне задоволення.

Ще нічого в світі так ніжно не торкалося моєї шкіри, як ця вода з пахощами. Така насолода і розслаблення.

Але розслабилась по ходу лише я, бо мама встигала робити нам селфі та фото на згадку.

Ми увімкнули лайтовий режим і тисячі маленьких бульбашок розсіялись по нашому тілу. Бульбашки

піднімалися вгору чим розбурхували воду і починала підніматися ароматна піна. Це просто неймовірно.

- Мам, дякую тобі велике за такий подарунок, я на сьомому небі від щастя. - сказала я і це була щира правда.

- Нема за що, я дуже щаслива, що ти на сьомому небі - відповіла мама.

- Ми дуже довго, економили на багатьох речах, тому це найменше, що я можу тобі дати.