Глава ІІІ

— Принце, треба зупинити вашу сестру ! Не можна, щоб її було вбито ! 

— Я іду за нею ! Лань Єр, ти залишайся тут і щоб і носу звідти не висовувала ! Щойно прийде Жілан, поки все не стихне, хай не висовується звідси. Ясно !?

— Я зрозуміла, принце ...

З тими словами Вей Шан кинувся бігти слідом за сестрою. 

«Як вона могла так по дурному вчинити !?» — думав хлопець і сльози наверталися на очі. «Невже вона така наївна, думає, що все владнає однією розмовою !?» «Ах, бідна моя сестричка, я повинен її знайти ! Вже краще я помру, аніж вона !»

Аж ось вдалині Вей Шан помітив Вей Жілан. Юнак зразу ж таки кинувся до дівчини. 

— Жілан ! Жілан ! Зупинися !

— Братику ? Що ти тут робиш ? Стежив ? 

— Сестро, благаю не нароби дурниць ! 

— Я зможу все владнати, повір !

»Ах, яка ж ти в мене ще наївна !» — подумав Шан але вголос цього не сказав.

— Сестро в мене є план ! 

«Так я її обдурю і зможу примусити повернутися а там вже Лань Єр.»

— Який план ? 

— Я сам знайду Демінга і все поясню. Все ж таки ми чоловіки, краще розумієм одне одного. Поговоримо, він охолоне, осьо й все.

— Братику ...

— Жілан, повір, мене Демінг швидше слухатиме ! Погоджуйся ! Ну ж бо !

— Ну гаразд ... Але бережи себе, добре ? 

— Обіцяю. Повертайся в наше місце, там Лань Єр про тебе піклуватиметься. До зустрічі, сестро.

— Бувай. 

Брат і сестра щее раз обнялися і направилися в різні стежини. 

«Жілан, сестричко, пробач, можливо, ти вже й не побачиш мене, як батьків, але ти маєш жити, маєш відновити нашу династію, я вірю, сестро, ти зможеш власноруч вбити Юань Демінга і очистити добрі імена наших рідних на небесах !»