— Принцесо, тікаймо, прошу вас ! Щойно сюди прийде Юань Демінг, не буде нам порятунку !
— Я не можу втікати як підла боягузка ! Я повинна знайти батьків і брата ! Якщо з ними щось станеться, я собі не пробачу !
— Принцесо, князь та княгиня в місті, щойно ми покинемо палац, ми знайдемо їх та відведемо в безпечне місце. А онде і принц !
— Жілан ! Жілан ! Який я радий що ти тут !
— Брате, де ти був ? Я так хвилювалася за тебе ! А де батьки ?
— Я був у місті, хотів детальніше дізнатися що твориться. Що сталося ? Чому Демінг взбісився ? Що так вивело його із себе що він надумав аж підняти бунт !?
— Це моя вина. Я мала ще тоді запідозрити щось, виявити що він не пробачить цього і буде мстити. Я мала попередити тебе, щоб ви з батьком щосьприйняли, якесь мирне рішення, і тоді цього не сталося б !
— Сестро, ходімо в наше таємне місце і ти все розповіси.
— Ох, ходімо, хоча зараз це вжене допоможе,
— Ми принаймні будемо знати причину і будемо думати, що нам робити далі.
— Вірно, брате, ходімо. Лань Єр, і ти ходи.
— Ох, принцесо, я не смію...
— Облиш, ти все була при мені, утішала, доглядала, а зараз така ситуація, що ми всі маємо обєднатися у одну велику родину щоб знайти шлях до вирішення цієї проблеми.
— Вірно сказано, сестро.
— Добре, принцесо, раз ви так кажете, ходімо.
#443 в Історичний роман
#10813 в Любовні романи
#340 в Історичний любовний роман
Відредаговано: 03.09.2020