Розділ 61: Повернення і нові горизонти

Аеропорт був галасливий і заповнений людьми, які поверталися з відпочинку — загорілі, з сувенірами та усмішками. Ясмін і Керем, щасливі та розслаблені після відпустки, йшли повільно, тримаючись за руки. Їхня любов стала ще міцнішою після всіх випробувань.

Аж раптом, серед натовпу, вони побачили знайому постать — Ельму. Вона була в оточенні багажу і чоловіка з впевненим поглядом — Максута. Керем одразу впізнав його. Максут був впливовим бізнесменом і власником кавової плантації поблизу Анкари. Колись вони співпрацювали, але давно не бачилися.

— Ну привіт, Кереме! — звернувся Максут з усмішкою. — Не сподівався зустріти тебе тут.

— І я не сподівався. Вітаю, Максуте, — відповів Керем, потискаючи руку.

Ельма кинула косий погляд на Ясмін, але вдала привітність.

— Ясмін, яка приємна несподіванка. Ти виглядаєш чудово.

Ясмін коротко усміхнулася, відчуваючи внутрішню напругу. Зустріч із Ельмою завжди залишала неприємний осад, навіть попри те, що все наче залишилось у минулому.

Максут оцінююче подивився на Ясмін і промовив:

— У тебе чудова дружина, Кереме. Ти — щасливчик. До речі, ми з тобою маємо справу, яку варто обговорити. Моя плантація біля Анкари потребує надійного партнера. Пропоную зустрітися через декілька днів.

— Звичайно, зв’яжімося, — коротко відповів Керем, киваючи.

Попрощавшись, кожна пара рушила своєю дорогою. Але в серці Ясмін залишилось хвилювання. Вона мовчала, поки вони не вийшли з аеропорту, але Керем помітив її тривогу.

— Ти хвилюєшся через Ельму? — спокійно спитав він.

— Просто… Ця зустріч повернула спогади. Я знаю, що довіряю тобі, але… — вона опустила погляд.

— Подивися на мене, — сказав Керем, зупиняючись і повертаючи її до себе. — Моє серце більше не озирається назад. Є тільки ти. І наш син. Ніхто не зможе це змінити.

Ясмін усміхнулась крізь тривогу. Його очі не брехали. І вона знала — попри всі випробування, вони стали сильнішими разом.