В лікарняній палаті панувала тиша. Ясмін лежала на ліжку, в очах — порожнеча. Вчорашній обморок, крапельниці, постійне запаморочення… І ось сьогоднішні слова лікаря звучали в її голові знову і знову:
— Ви вагітні. Терміни ще малі, але дитина розвивається. Стрес вас виснажив, але малюк тримається.
Ясмін мовчала, її пальці нервово стискали ковдру. Вона не могла в це повірити. Щастя? Паніка? Біль? Зрада? Всі емоції злилися у гіркий клубок у грудях. Сльози текли по щоках без звуку.
Зейнаб сіла поруч, узяла її за руку:
— Ти не одна, Ясмін. Ти сильна. І в тобі вже є хтось, заради кого варто жити. — Але як я? Як я буду одна з дитиною? — Ясмін схлипнула, дивлячись у стелю. — Я не знаю, чи витримаю…
— Ти витримаєш, бо ти — мама. А мами завжди витримують, навіть коли здається, що не можуть більше. Я з тобою. Ми разом це пройдемо.
Ясмін стиснула її руку. Сльози більше не були такими гіркими. Десь у глибині душі з’явилося маленьке світло — слабке, але живе. Тепер у неї є хтось, кого вона повинна захистити. Хтось, хто зробить її життя іншим.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
