Вранці кімната була залита м’яким сонячним світлом, що пробивалося крізь штори. Ясмін повільно прокинулася в теплих обіймах Керема. Її голова лежала на його грудях, а його рука ніжно обіймала її за талію. Він гладив її волосся і тихо шепотів:
— Доброго ранку, моя дружино…
Ясмін усміхнулася, підвела очі до нього і м’яко торкнулася його губ.
— Це найкращий ранок у моєму житті, — сказала вона тихо.
Керем відповів поцілунком. Їхні губи знову й знову з’єднувалися — довго, ніжно, жадібно. Це був поцілунок двох людей, які нарешті відкрили одне одного.
— Я хочу, щоб цей день був тільки нашим, — прошепотів Керем. — Без плантацій, без справ, без батьків… Просто ти і я.
Ясмін не стримала усмішки, її очі світилися щастям.
— Я навіть не мріяла про таке… — сказала вона з тремтінням у голосі. — Але зараз мені здається, що я сплю…
— Це не сон, Ясмін, — сказав Керем і взяв її обличчя в долоні. — Я маю до тебе сильні почуття. І я хочу, щоб ти про це знала. Ти стала для мене більше, ніж я коли-небудь міг уявити.
Ясмін розплакалася — тихо, від щастя. Вона пригорнулася до нього ще міцніше, і вони лежали так, у тиші, слухаючи серця одне одного. Попереду був новий день — їхній день.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
