Присвята
Людині, яка потерпала від «справжньої» дружби, яку зраджували і ображали найближчі та найкращі, і ті кому вона була готова присвятити життя і себе… Людині, яка вчилась заново довіряти, попри складнощі і біль… Людині, яка відкрила для себе нові можливості, йшла попри страх і осудження інших… Людині, яка навчилась жити зараз і тут, не дивлячись у майбутнє… Людині, яка переборола страх минулого і будує нове життя… Людині, яка посміхається не через біль, а через щастя у власній душі…
І найголовніше.
Людині, яка не вірила в кохання, до того часу, поки не знайшла своє щастя у його теплих обіймах і очах…
І це я.