Танець сніжинок

- Чого така замріяна? - штовхнула колега Ніну під бік, - дивися, бо ще недорахуєшся у касі.

Молода касирка схаменулася та ніяково усміхнулася. Колега мала рацію, вже траплялося так, що Ніна не дораховувалася коштів та змушена була докладати свої. Інколи причини полягали у банальній неуважності. Але Ніна нічого не могла вдіяти. Мрійливій дівчині було складно працювати у магазині. Думки витали десь у хмарах, вона думала про картини, майбутнє, про те, як колись у неї буде свої галерея, дівчина стане влаштовувати виставки. Поки що, доводилося стояти за касовим апаратом та витримувати претензії вибагливих клієнтів.

Хоча за останні кілька днів, дівчина думала не тільки про картини. Думки заполонив цікавий молодик, який був неймовірне красивим. Та навіть не це сподобалося Ніні. Дівчина відчувала, що хлопець з нею щирий. Не так часто їй зустрічалися подібні люди. З самого юного віку, красуня звикла до того, що варто бути обережною з тими, хто знаходиться поруч. Правда, не завжди у неї це виходило. Наївна та життєрадісна, Ніна хотіла вірити у те, що нарешті знайшла хлопця, якого зможе покохати. І який любитиме її.

«Ти нічого про нього не знаєш», - нагадала підсвідомість. Ніна лише відмахнулася від подібної думки. Поспішати немає куди, вони дізнаються одне про одного. Попереду ще майже ціла зима.

Пригадалося, що до Нового року залишилося не так багато часу. З ким вона зустрічатиме це свято? Ніна дуже любила Новий рік та Різдво, але з дитинства збереглися не найкращі спогади. Святковий вечір, як правило, супроводжувався сварками мами з татом. Ніна після такого навіть не хотіла подарунків.

Тепер вона не знала, де зустріне черговий початок року. Разом з тим, відчувала радість та натхнення. Рік добігає кінця і скоро почнеться щось нове. Те, що змусить повірити у диво та світлі сподівання.

Дівчина завжди відчувала піднесений настрій, вірячи, що рік, який настав принесе багато цікавих подій та здобутків.

«Найкращим здобутком року, що збігає являється те, що я, нарешті, пішла з дому та почала жити окремо, - подумала Ніна, - здихалася контролю мами. Чи буде вона рада мене побачити у новорічну ніч»?

Подумати над цим не вдалося, бо підійшли покупці до каси. Ніна заметушилася та почала розраховувати. Скоро день зарплатні, то ж потрібно показати себе тільки з кращого боку.

Коли покупці пішли, шатенка поглянула за вікно, де майже стемніло. Зима, темніє рано, але дівчину це ніколи не засмучувало. Ніч та ліхтарі створювали для неї загадковість та таємничість, викликаючи почуття чогось рідного.

За вікном кружляли сніжинки, виконуючи свій химерний танець, який заворожував та притягував увагу. Дівчина знову замріялася, хоча і наказувала собі такого не робити під час робочого дня.

- Отже, ти знайшов собі дівчину? - запитав Костя, коли розмовляв з Дмитром по відео, - шкода навіть. Бо як раз підшукав для тебе гідну кандидатку. Правда, трохи меркантильну, але багато сучасних жінок являються саме такими. Треба звикати, це мені з Кірою пощастило.

- Не те, щоб дівчина, - невпевнено відказав Дмитро, - не дуже підходить для постійних стосунків. Занадто мрійлива, для життя не підготовлена.

- Тоді навіщо з нею зв’язався? - здивувався співрозмовник.

- Ти б її бачив. Зовсім молода, тільки вісімнадцять стукнуло. Гарненька, не те слово. Постійно має хороший настрій, усміхнена. Протилежність мене самого.

- То що збираєшся робити? Погратися та кинути? - спитав Костя.

- Не так прямо, - сказав Дмитро, - хочу зустрічатися з нею. Вона радуватиме мене, а я нічого не жалітиму для цього янгола.

- Вперше так називаєш дівчину, - засміявся Костя, - але ти впевнений, що це правильно? Граючись з почуттями, можеш їх зачепити.

- Нічого я не зачеплю, - твердо відказав Дмитро, - Ніна занадто молода та наївна, щоб сприйняти щось серйозно. Завдяки мені, вона зможе піти з магазину та отримати, що забажає. Хто ж не буде за таке вдячний?

- Можливо ти і правий. Було б непогано познайомитися з твоєю пасією, хоча і тимчасовою.

- Сподіваюся її запросити відсвяткувати Новий рік з нами. Ви як раз приїдете.

Поговоривши ще трохи, друзі попрощалися. Дмитро поглянувши на годинника, побачив, що вже час збиратися. Домовилися з Ніною зустрітися на площі, після чого, красуня збиралася показати хлопцю сквер. Дитячі забавки.

Але Дмитрові хотілося побачити Ніну. Побачити її щиру усмішку та великі сіро-блакитні очі. Відчував, що ця дівчина особлива. В ній вгадувався легкий погляд на життя, бо вона ще була дуже молода і не розрізняла чорне та біле.

Дмитру дуже хотілося побудувати з красунею стосунки. Звісно, він не розглядав шатенку як постійну партнерку. Життєрадісна дівчина була занадто молодою та, певне і сама не поспішає з подібним. Хлопцеві просто хотілося інколи добре проводити час, бо він заслужив. Вже скоро відкриття ресторану, хотілося розділити радість від чергової життєвої перемоги.

Через годину хлопець вже був на місці. З неба же починали падати перші сніжинки. Навіть не встиг дістати телефон, як підбігла Ніна. Фіолетова шапочка виділялася яскравою плямою на тлі зимового пейзажу.

- Привіт, - прощебетала вона, - не змусила тебе чекати?