Продовжити знайомство

Дмитро відпив обліпиховий чай, але напій здався аж ніяк не таким смачним, як його робила Ніна. У цієї милої дівчинки все виходило з ноткою чогось світлого та позитивного.

Саме у цей час, шатенка спала у кімнаті. Дмитро коли вклав її в ліжко, зрозумів, що та просто втомилася. Якби не затримав дівча на вулиці, цього б не сталося. Але також це чудова нагода ще раз побувати у неї вдома. Розвідати обставу.

Хлопець поглянув на чашку, з якої пив приготований ним самим обліпиховий чай. Чашка була чистою, але з тріщиною. Не втримавшись, Дмитро відкрив шафу де зберігався посуд та побачив, що приладдя небагато, а те що є, далеко не нове. Єдиною новою чашкою виявилася та, у яку Ніна налила йому чай минулого разу. Дівчина хотіла зробити приємне та дозволила випити напій з найкращого посуду.

Після чого хлопець заглянув до холодильника. Розумів, що недобре так вчиняти, але хотів зрозуміти, як живе дівча. Ніна подобалася чоловіку, і останній бажав знати, як діяти далі.

Холодильник виявився майже пустим. На полицях лежало пару бутербродів, певне, тих, що дівчина готувала собі на роботу. Ще там стояла каструля, перевіряти яку молодий чоловік не став. Хлопцеві і так стало зрозуміло: дівчина жила небагато. Це чудовий шанс для нього все виправити.

Дмитро гірко посміхнувся: Ніна була юною та гарненькою. Не могла собі дозволити дорогий одяг, який би все це підкреслив. Не мала змоги поїхати відпочивати за кордон та сходити у салон, щоб додати краси неймовірному волоссю чи зробити професійний манікюр.

Іронія життя: коли ти молодий та красивий, немає коштів на те, щоб жити на повну котушку. Коли вдається заробити гроші, то вже знаходишся у такому віці, коли далеко не все цікавить.

«Не кожному щастить так як мені, - подумки сказав хлопець, - хоча у багатих людей також є проблеми, але вирішуються вони якось швидко та простіше».

Побачене ще більше переконало Дмитра, що він знаходиться на вірному шляху. Ніна буде вдячна багатому бойфренду за те, що він готовий вирішити її фінансові проблеми та дарувати дорогі гостинці.

- Подобається чай? - почулося позаду хлопця.

Той обернувся та усміхнувся Ніні. Остання стояла у дверях кухні, волосся, незважаючи на те, що вона зачесала, здається жило своїм життям. На ніжному личку дівчини, грала сором’язлива усмішка. Їй було ніяково за те, що доставила клопоти милому хлопцю. Подальші слова підтвердити це.

- Діма, я перепрошую за незручності. Я довго не спала, от і… певне від перевтоми. Ти не думай, я не жаліюся.

- Пусте, - сказав Дмитро, - ти зовсім легенька. Не важко тебе принести та вкласти в ліжко.

Дівчина усміхнулася і раптом спитала:

- Біля свого ліжка на столику я побачила вазу з білими трояндами. Це ти поставив квіти?

- Так, я, - сказав молодий чоловік, - ці квіти я привіз для тебе, залишив тоді у машині. Потім стало не до них.

Ніна знову усміхнулася та промовила:

- Навіть пригостити немає тебе чим. Можу у магазин збігати…

- Зроби обліпиховий чай, - сказав молодий чоловік, - мені та собі.

- Добре, - сказала дівчина.

Далі молоді люди сиділи та пили чай, насолоджуючись присутністю одне одного. Ніна щебетала про картини, про те, як любить малювати.

Зимове сонце, проникнувши через вікно, осяяло променями волосся дівчини, надаючи каштановим пасмам особливого блиску.

Дмитро, залишався серйозним, слухаючи співрозмовницю. Ще ніколи йому не було так легко та просто з дівчиною. Разом з тим, розглядаючи Ніну, все більше милувався нею. Вона була такою красунею у звичайному светрі та без жодних прикрас.

«Наче зимовий метелик, - думав молодий чоловік, продовжуючи оцінювати юну художницю, - якщо вкласти у неї гроші, тоді узагалі усі навколо голову втратять».

- Саме тоді я зрозуміла, що хочу малювати, - сказала Ніна, завершуючи розповідь, яку молодий чоловік майже не слухав. Був зайнятий більш приємною справою, яка йому подобалася: розглядати тендітне створіння, що сиділо перед ним.

Дівчина ідеально підходить для нього. Говірлива, привітна, енергійна. Головне гарна та зовсім молода. От тільки треба трохи краще зрозуміти, як діяти далі з нею.

- Розкажи про себе, - раптом сказала Ніна.

- Думаю, я не дуже цікава людина, - відказав молодий чоловік, вирішивши скористатися шансом, - на початку року, збираюся відкривати власний ресторан. Два місяці тому відпочивав на Балі. З одягу надаю перевагу простим речам, але щоб це були відомі бренди.

- Які у тебе захоплення? - спитала Ніна.

- Робити гроші та рахувати їх, - підморгнув молодий  чоловік.

Ніна не усміхнулася на цей жарт, певне, не зрозумівши його. Розгублено дивилася на хлопця, не знаючи, яким чином реагувати.

- Ще дуже люблю радувати подарунками тих дівчат, що мені подобаються, - вів далі Дмитро, продовжуючи намагатися справити враження.

Дівчина продовжувала мовчати, тому Дмитро вирішив зробити натяк:

- Що тобі подобаються. Які квіти любиш?

- Усі, - відказала красуня.