З Днем Народження!

Дмитро вимкнув гаджет та відкинувся у кріслі. Протер обличчя долонями, намагаючись вгамувати роздратування, яке охопило. Хвилину тому, чоловік, найнятий на посаду кухара ресторану, зателефонував та сказав, що відмовляється. Причина банальна: запропонували роботу з кращою зарплатнею. Тобто у ресторані, що вже давно працює та має клієнтську базу. Звісно, там будуть платити більше, ніж у закладі, що тільки но виходив у світ.

- Чому все так складно? - спитав себе хлопець, узявши зі скляної банки цукерку.

Доросле життя, яке спадкоємець багатих батьків розпочав, виявилося не таким легким, як спочатку здавалося. Але він сам на нього підписався. Міг би надалі жити під крильцем батьків, насолоджуватися життям та витрачати батьківські гроші. Чи міг би допомагати татові на його фірмі. Проте, Дмитрові хотілося чогось свого. Він молодший син у родині, то ж, татові допомагають два старших сини. Хлопець міг з чистим сумлінням розпочинати свою справу.

Все складалося не так просто, як молодому чоловіку хотілося, але Дмитро налаштувався на подолання труднощів. Звертатися по допомогу до батька чи братів не збирався. Рідні люди і так надали чудовий старт, то ж далі треба впоратися самостійно.

- Нічого страшного не сталося, - запевняв себе брюнет, - знайдеться новий кухар, - до відкриття ресторану ще цілих три тижні.

Щоб хоча б трохи відволіктися, Дмитро заглянув до соціальних мереж. Розумів, що зараз має не світлини розглядати, а справами займатися, але бажалося забути про роботу хоча б на кілька хвилин.

Гортаючи новини, молодий чоловік наштовхнувся на рекомендовані акаунти. На одному з них красувалося фото симпатичної дівчини, яка щиро усміхалася, виглядаючи щасливою та усім задоволеною.

- Я наче десь її бачив, - зауважив хлопець, придивляючись уважніше.

Знадобилося біля двох хвилин, щоб пригадати: точно! Це ж та сама юна бешкетниця, яка кинула у нього сніжкою. Та сама, з якою вони сиділи у кафе. Дівчина, що провів додому та милувався нею у світлі ліхтаря.

Щось тьохнуло у душі хлопця. Сам не здатен пояснити, чому зрадів, побачивши знайоме обличчя. Почав проглядати інформацію та побачив, що День Народження у юної дівчини восьмого грудня. Тобто сьогодні…

- Це ж треба, яке співпадіння, - сказав Дмитро, - певне, гуляти збирається з розмахом. Я коли був студентом…

Усміхнувся, пригадуючи золоті роки. З братами влаштовував такі гулянки, що потім три дні доводилося приходити до тями. Правда, траплялося подібне не тільки на великі свята.

Ще два-три роки тому, Дмитро поводив себе легковажно, але тепер перетворився на серйозного та солідного молодого чоловіка. У нього на те були свої причини, які не хотів пригадувати. Проте мета у багатого спадкоємця полягала у тому, щоб стати на ноги та досягнути успіху у житті.

Поглянувши на сторінку Ніни, Дмитро побачив інформацію щодо місця роботи. Виявилося, що дівчина працює у місцевому супермаркеті «Кошик достатку». Хлопець знав магазин, що знаходився за три квартали від офісу.

- Ось ти де працюєш, оптимістко, - промовив хлопець, - тільки з твоїм характером і витримувати невдоволених покупців.

Біля восьмої вечора, Дмитро завершив роботу. Вдалося привести до ладу потрібну документи, замовити посуд у ресторан. Найголовніше те, що запросив на співбесіду двох потенційних кухарів. Життя вже не здавалося таким складним. Дмитро розумів, що неприємності вибивають з колії через незвичку. Хлопець вперше жив самостійним життям, тому міг виявитися неготовим до деяких негараздів. Знав, що з часом все піде так, як повинно.

Вимкнувши світло та зачинивши кабінет, вийшов на вулицю.  Морозу не було, снігу також, над головою розкинулося величне, темно-синє небо.

Дмитро із задоволенням вдихнув свіже повітря. Оглянувся навколо та побачив неонову вивіску квіткової крамниці. Добру хвилину споглядав на яскраві вогні, які манили, натякаючи, що за стінами крамниці продаються неймовірні квіти, якими можна порадувати кохану дівчину.

Думка про миттєво промайнула у голові брюнета. Він вже так давно не дарував нікому квіти, крім мами. Це у черговий раз нагадало про  статус холостяка.

«Я постійно відкладаю життя на потім. Спочатку думав, що закінчу університет. Тепер налаштований на те, щоб відкрити власну справу. Так бажається особистого щастя вже зараз».

Проте кому він міг подарувати букета? Навіть Костя з Кірою не в місті, Дмитро не зможе подарувати букета коханій друга на знак вдячності за їх підтримку.

Аж раптом пригадалося, що сьогодні День Народження у тієї милої дівчинки, яку він випадково зустрів двічі. Що як…

«Це безглуздо. Навіть не знаю, чи зараз її зміна, - нагадав собі хлопець, - чи, все ж таки варто спробувати»?

Ще трохи подумавши, починаючий бізнесмен впевнено пішов до квіткової крамниці.

День у Ніни видався важким. Дівчина погано виспалася, засидівшись за черговими полотнами. Після поганого відпочинку, дуже важко вистояти за прилавком дванадцять годин. Красуню тішило тільки те, що зміна денна. Як тільки завершиться її зміна, одразу піде додому та ляже спати.

Сьогодні їй виповнилося вісімнадцять, але Ніна не стала відпрошуватися на роботі. Перша причина полягала у тому, що суворий начальник не полюбляє відгулів, бажаючи, щоб працівники днювали та ночували на роботі. По-друге, дівчина сама не хотіла бути вільною. Навіщо? Щоб провести свято у чотирьох стінах? У дівчини було багато знайомих та приятелів, але запрошувати нікого не хотіла. Все банально: для цього потрібні гроші. Зарплатні шатенки вистачало виключно на те, щоб зводити кінці з кінцями.