Розділ 4

- Христино Олегівно, я закінчила! - жваво відрапортувала Вероніка.

- Добре. Тепер переведи на рахунок твоєму протеже суму, зазначену в цьому чеку, - абсолютно без емоцій видавши новій помічниці чергове завдання, Сомова втомлено притулилася до спинки офісного крісла, помахом руки даючи зрозуміти, що дівчина вільна.

Вона навмисно не залишала підлеглій ні хвилини вільного часу. Так, що їй навіть у туалет доводилося відпрошуватися. До серйозних справ компанії навіть близько не підпускала амбітну новеньку, доки не переконається в надійності та стресостійкості.

Коли посвятила попередню помічницю в усі тонкощі діяльності, та раптом виявилася коханкою її головного конкурента, яка зливала тому інформацію. На щастя, служба безпеки витік інформації помітила вчасно. В іншому разі серйозний контракт поплив би до суперника, який свого часу і її теж намагався затягнути в ліжко. Тільки для того, щоб підім'яти її бізнес під себе. Адже фірма з підбору репетиторів, вчителів, вихователів і нянь - лише крихітна частинка насилу вибудуваної компанії.

Спершу було до болю прикро, що кожен норовить уточнити, де ж той чоловік, який подарував їй усе. Ось тільки все, що Христині подарували два найважливіших у її житті чоловіки, - це цінний досвід і непохитність. Все інше вона побудувала сама. Яке вже тут восьме березня і права жінок! Прекрасну половину людства досі сприймають як слабку половину. Затирають її чесноти, знецінюють працю, засувають за спину чоловіка. І все ще навіть хлюпика і негідника цінують більше, ніж трудівницю і сильну волю. Тільки тому, що він - чоловік. За статевою ознакою. Де ж хвалений розум, честь, захист, надійна опора?

Відвідувати психолога Христина давно перестала, не бачачи сенсу в нераціональній втраті часу. Усе, що та робила, - налаштовувала її на позитивний лад і відкрите ставлення до світу. Але щойно це вдавалося в собі віднайти, хтось неодмінно підставляв ногу, щоб занурити просто в калюжу, обікрасти, оббрехати й кинути агонізувати на узбіччі життя. Щоразу доводячи, що права аж ніяк не психолог, а добре засвоєний особистий досвід Сомової.

Нічого, нехай побігає Вероніка. Це всього лише робоче навантаження, яке загартує характер замість усіх перипетій, які знадобилися для такого загартування їй самій. Якщо доведе, що гідна довіри, відкриє і якісь дрібні справи.

Вероніка відзвітувала шефині про виконане завдання і стояла перед її столом, чекаючи на нові розпорядження.

Фантазія, як на зло, раптом вичерпалася. Оскільки думки раз у раз поверталися до Ігната й Тимофія. Син усю неділю не розлучався з дешевими машинками, подарованими псевдобатьком. Навіть тут роль чоловіка більша і важливіша. Але ж вона його купила!

Очі Христина блиснули обуренням. Вероніка здригнулася.

- Поїдь у друкарську філію, уточни, що там із сіті-лайтами. Якщо не готові, прискор їх. Результат має бути сьогодні.

- Але я можу дізнатися це телефоном, - промимрила Вероніка.

Судячи з втомленого погляду, дівчина готова ось-ось здатися. Але ж Кріс ще тільки почала.

Сомова невдоволено підкинула брову і коронним пронизливим поглядом окинула помічницю.

- Їду, Христино Олегівно, - слухняно кивнула вона і покинула кабінет.

З одного боку, начальниця захоплювала її непохитною волею, гострим і живим розумом, діловою хваткою. Але вона ж - крижане стерво! Ось за що так розлютилася? Сама ж у помічниці покликала. Так, Вероніка мріяла про це. Але результат виявився далеким від мрій.

Раптом усвідомивши, що така поїздка дає їй трохи особистого часу, зайшла до вбиральні й від душі заревіла. Це тільки третій робочий день, а втома така, ніби пролетів місяць. Себе не щадить, відьма, й іншим спокою не дає. Ну побудувала ти цілу імперію... Ну й вгамуйся! Так ні ж, усе їй грошей мало. Солити їх збирається, чи що?

Зло глянувши в дзеркало, Вероніка сполоснула обличчя холодною водою, намагаючись очистити розум.

Уже дорогою до друкарні, що належала теж Сомовій, Вероніка отримала повідомлення у встановленій корпоративній хитавинці зі списком розпоряджень на день. До вечора прийшов ще один список, але вже довший, на наступний день. Від завдань голова йшла обертом, а Христина Олегівна все не вгамовувалася. Ніби поставила собі за мету звести її зі світу, не те що з компанії викинути.

Однак дедалі більше знайомлячись із ходом справ і розмахом впливу Сомової, Вероніка дивувалася вкладеній у бізнес-дітище праці. Чи відпочиває коли-небудь мегера і як саме? Помічниця звернула увагу на різноплановість фірм, що входять до складу маленької імперії начальниці. Оскільки їй і самій належало в усе це вдатися. Чи можливо взагалі бути експертом у стількох галузях одночасно? Раніше вважала, що ні. То, можливо, секрет успіху Сомової аж ніяк не в особистій грамотності, а в правильному підборі вузьких фахівців? Вони-то й виконують основну частину роботи з підтримки та розкрутки кожного з підприємств.

Втім, зараз її набагато більше хвилював стан здоров'я коханого. Впоравшись із ранковим завданням, дізналася, що він захворів. І тепер дуже сподівалася викроїти бодай пів годинки, щоб провідати його. Та ще й справи сестри йдуть під укіс і вимагають особистої її участі. А як, якщо зітхнути до ладу ніколи? Може, ну його, таку роботу? Але здаватися не дозволяла уражена гордість, бажання відчувати свою значущість і силу. Та й зобов'язання перед дорогими людьми. Для неї це унікальний шанс, і буде безглуздо упустити його, спасувавши перед труднощами.