Розділ 1

«Моє кохання не продається»

Сучасний любовний роман

Самотня успішна бізнес-вумен вирішила найняти бідного вчителя «батьком на неділю» для свого маленького сина. Розчинившись у коханні до дитини, вона старанно забула про те, що є не лише власницею бізнесу та матір'ю, а й жінкою. Однак чоловік вирішив узяти її особисте життя у свої руки та сколихнути минуле, щоб створити спільне щасливе майбутнє. Яка закрутиться карусель, не міг припустити навіть він сам...

Розділ 1

- А з темними очима є? - перебираючи дані, поцікавилася Христина.

Співробітниці агентства метушливо розклали перед нею анкети найкращих кандидатів. Не кожен же день Христина Сомова особисто приходить із дивним проханням вибрати з усіх претендентів відповідну кандидатуру чоловічої статі з цілком однозначними, чіткими характеристиками та зовнішніми даними. Причому, вибирає так, ніби сумочку під коктейльну сукню. Гублячись у здогадах, цікаві підлеглі злетілися з усіх кабінетів, ваблені на подію ефектом сарафанного радіо.

Христина скептично усміхнулася. Людська природа незмінна. Хліб і видовища - ось, за що їх можна купити та продати. Відчувши від цього фізично гіркоту в роті, жінка невдоволено скривилася.

- Ці всі не підходять, - категорично заявила, пронизуючи перелякану панянку перед собою крижаним поглядом втомленої стерви.

- Але, Христино Олегівно! Це все, що є за вашими параметрами, - безпорадно розвела руками співрозмовниця.

- Є ще один, - раптом пролунав за її спиною трохи різкуватий жіночий голос.

Христина зацікавлено підняла одну брову, обертаючись на звук.

Посміхнулася, розгледівши в строкатому натовпі співробітниць нібито саму себе, тільки років десять тому.

Вважаючи мовчання начальниці знаком схвалення, та виступила вперед і продовжила:

- Його особова справа ще не роздрукована. Я тільки вчора прийняла на роботу цю людину.

Вона впевнено підійшла до ноутбука, що стояв на столі суперниці, спритно потіснивши її. Повернула ноут до шефині монітором і стала швидко вводити дані для пошуку.

- Не боїшся, що тепер з'їдять? - тихо запитала Христина, подаючись уперед.

Як не смішно, ця дівчина зараз була останньою надією на реалізацію плану. Всесвіт часом підкидає парадокси для роздумів перед сном.

- Ось він, - задоволено вимовила, відкриваючи портфоліо новенького. А потім спокійним, рівним тоном відповіла: - З'їдять у будь-якому разі. Але так я знатиму, що за справу і що я спробувала.

- Спробувала що? - уточнила Кріс.

- Піти далі натовпу.

Христина задоволено кивнула, граціозно піднімаючись зі стільця і беручи зі столу клатч.

- Цей кандидат підходить. Він має з'явитися до мене додому завтра о 14.00. А вас звільнено.

- Вибачте? - на мить сторопіла дівчина, не розуміючи причини такого кардинального рішення, прямо протилежного очікуванням.

- Мені потрібна така помічниця. А з відділу тебе звільнено.

Вероніка зустріла погляд шефині на свою поведінку впевнено та жорстко.

Колеги перешіптувалися, кидаючи отруйні коментарі, немов ножі в спину. Плюють у спину ті, хто йде позаду, нагадала собі, старанно утримуючи поставу й гордовитий вигляд. Хоча саме зараз хотілося обійняти цю неприступну жінку і вдячно розридатися на її плечі.

Для того, щоб поводитися так сьогодні, пішли місяці самокопань, мук і пошуку інших шляхів і варіантів розв'язання проблеми, що виникла.

Тепер вона може видихнути вільно. Але чи довго зуміє протриматися в новому образі й новій ролі? Судячи з випробовувального погляду шефині, вона вже готує пекельний марафон для нової помічниці.