Частина 3

Алекс вийшов із кабінету і попрямував до друзів, які чекали на нього.

- У чому справа? - Левіс показав на пляму на сорочці хлопця.

Холл просто залишки совісті не дозволили так підставити Кларк. Він же над нею і так уже достатньо знущався. І нічого поганого не станеться, якщо один разок хлопець не дозволить собі шпильку в бік однокласниці.

- Водою облився, - промовив Алекс.

Джеймс задоволено заіржав. Почуття гумору в хлопця завжди було специфічним, хоча друзі до цього вже звикли.

- А виглядає так, немов тобі дівчисько сорочку сльозами заливало, - додав Логан.

- Дуже смішно, - Холл нервово пересмикнув плечима.

Ще не вистачало, щоб вони про Емілі дізналися. Та його ж засміють: дозволив Кларк такі вольності.

Ось тільки Алексу й на думку не могло прийти, що звинувачувати його ніхто не буде. Побояться: раптом дізнається?

- Сьогодні сходимо куди-небудь? - поцікавився Скот, звертаючись до друга.

- Звучить так, немов ти мене в кіно запрошуєш, - поморщився Холл.

Логан справедливо образився.

- Я натурал, - переконливо промовив Логан.

- Доведи. - штовхнув Алекс Джеймса ліктем у бік.

- Ага, - задумливо відгукнувся хлопець.

В очах Логана промайнув дивний вогник, немов він задумав щось капосне, але водночас таке приємне...

- А ось Левіс- ні, - скористався ситуацією Логан.

- Ага, - звично відповів Джеймс.

Алекс здивовано підняв брову. А до Левіса дійшло нарешті, що він щойно ляпнув.

- Не підходь до мене, - застережливо заявив Холл.

- Але... - на Джеймса дивитися було шкода.

Тремтячі губи, нервово стиснуті в кулаки руки... Адже розумів, що з нього знущаються, тому виходив із ситуації у своїй манері - приєднувався до вистави.

- Не ближче двох метрів, - підіграв Алекс Логану. - А то знаю я тебе... і звідти своїми пустотливими рученятами дотягнешся!

- Які пристрасті, - Віка, що підійшла, навіть призупинилася. - От не думала, хлопчики, не думала.

- Ти краще братові своєму дівчину знайди, - порадив Логан.

- Так, були в нього вже, - відмахнулася молодша Холл.

- І як? - втрутився Левіс.

- Ну, я ж із ними в ліжечку не гралася, - зазначила Вікторія. - Але от судячи зі звуків...

Алекс рішуче перервав сестру. Вона й так уже занадто багато сказала, а жіночі розмови хлопець не любив.

- Мовчати, - холодно вимовив він.

Віка завмерла. Як же вона ненавиділа цей тон старшого брата. І, головне, опиратися ж було неможливо! На підсвідомому рівні хотілося підкоритися.

Бувають такі люди, яких не бажаєш слухатися, але все одно чиниш, як вони кажуть. Немов природою їм дар переконання був даний! Саме так і вважала дівчина, коли справа стосувалася її старшого брата.

- Один раз пожартувала, на сьогодні досить, - кинув сестрі Холл.

Потім розвернувся і пішов у клас. Левіс і Скот переглянулися, але слухняно пішли слідом.

- Що з ним? - тихо запитав Логан у друга.

- Щось безперечно сталося, - відгукнувся Джеймс.

- Кларк? - із забобонним жахом уточнив Логан.

- Сподіваюся, що ні, - поїжився Левіс. - Він же тоді до кінця дня не заспокоїться.

А Алекс тим часом укотре проклинав себе за дурість. Чому він не розповів про випадок із Емілі друзям? Чому взагалі назвав її в думках Емілі, а не Кларк? Тільки питання, а відповідей немає.

Відвернув від самобичування хлопця шелест сторінок.

- Я так невдало книжку впустила, - повідала Евелін, мило посміхаючись.

Холл здивовано подивився на однокласницю. А цій від нього що потрібно було?

- Зараз підніму, - повідала Хілл, нахиляючись.

Алекс привалився до стінки й позіхнув.

- Бідненький, - Евелін погладила хлопця по щоці, - знову всю ніч не спав.

І тут Холл остаточно усвідомив весь жах того, що відбувається. І мимоволі поїжився під співчутливими поглядами друзів.

Річ у тім, що якщо Хілл бралася за щось, то переконати її було неможливо. До цього, на щастя, Евелін трималася на віддалі від Алекса, хоча й виявляла часом симпатію.

Але тепер...

- Хочеш, сходимо сьогодні погуляти? - продовжувала тим часом дівчина.

Пару годин говорити про сукні, сумки та косметику? Та краще одразу в Пекло рейсовим автобусом!

- Не особливо, - холодно відгукнувся Холл.

Але Хілл тон однокласника не збентежив.

- А завтра? - з надією запитала вона.

- Зайнятий, - перервав її Алекс.

- А...? - Евелін виглядала засмученою.

- Теж зайнятий, - закінчив Холл. - Запитання скінчилися? Чудово. Тепер можеш провалювати.

Кусаючи губи, Хілл відійшла від Алекса. Здаватися вона не збиралася. І штурм фортеці "Холл" планувався найближчими днями.

- Тепер не відстане, - висловив спільну думку Логан.

- Треба тобі дівчину знайти, тоді Евелін автоматично відстане з часом, - запропонував Джеймс.

- Хіба в нас є дівчата, які погодяться на конфлікт з Хілл? - підняв брову Холл.

Логан радісно посміхнувся.

- Ага, - заявив хлопець.

Алекс з несхваленням подивився на друга.

- Кларк не пропонувати, - попередив він однокласника.

- Тоді доведеться тобі провести все життя під гнітом Хілл, - удавано зітхнув Логан.

- Кларк, так Кларк, - виправився Холл.

І, вирішивши не відкладати справи на пізніший час, побрів у бік кабінету економіки, де мала перебувати Емілі.

Знайому фігурку Алекс помітив одразу. Підійшов зі спини, якого проводжав переляканим поглядом Міллер.

- Кларк, - почав він.

Дівчина здригнулася, не очікуючи почути голос однокласника.

- Є розмова, - повідав тим часом Холл, тягнучи брюнетку вбік.

- Що? - Емілі невдоволено подивилася на хлопця.

Виглядала вона вкрай обурено, та й дивилася на однокласника вороже.

- Будеш моєю дівчиною, - усміхнувся Холл.

- А? - у Кларк аж рот прочинився.