Частина 2

- Сволота, - шипів Холл, щосили б'ючи кулаком залізні дверцята шафки для одягу.

А я тремтіла від страху, бо сиділа в сусідній шафці.

Вилізти не могла, бо причини, чому я туди залізла, нормальної не було. Хотіла поговорити з Джошом і от почула, як хтось наближається.

От що могла зробити безневинна бідна дівчина в такій ситуації за пару секунд? Тільки сховатися. А ось вибір притулку був невеликим.

Тож тепер я засунула до рота яблуко, щоб не закричати від жаху всього, що відбувається, уперлася чолом у стінку і почала чекати закінчення розмови нашої зірки.

Великий і товстий, так...

- Вона назвала мене жирним, - холодно промовив Алекс.

Милий, ти щось явно плутаєш. Я назвала тебе товстим. А ось про жирного ти вже сам додумав.

- Вона захищалася, - висунув ідею співрозмовник Холла.

За мить я впізнала голос Скотта.

- Не виправдання, - перебив друга Алекс.

Цікаво, вони сильно там розмовою захоплені? Їх не здивує шафка, що трясеться від страху?

- Можливо, ти їй подобаєшся, - припустив Логан. - І вона таким чином намагається привернути твою увагу?

Він реально придурок? Я ледве стримувалася, щоб не вибратися назовні й не відважити неабиякого піджопника цьому "мислителю".

А ось Холл, здається, задумався.

- Ти так вважаєш? - перепитав хлопець.

Ні! Як ти взагалі міг про таке подумати? Алекс, ти завжди здавався мені розумною людиною...

- Цілком гідна існування версія, - відгукнувся Скот. - Я практично впевнений, що наша Емі в тебе закохана. Адже вона спеціально викладача попросила, щоб ви удвох проєкт готували.

Ну, я нічого не могла із собою вже вдіяти. Воно саме вирвалося...

- Піздиш як дихаєш, - висловила свою думку з цього питання шафка.

Судячи з гробової тиші, предмет інтер'єру висловив свою думку занадто голосно.

Як казала мама, завжди слід поводитися невимушено.

Гордо піднявши голову і затиснувши в руці надкушене яблуко, вивалилася з шафки просто перед хлопцями. Обтрусившись, схопилася на ноги.

І зіткнулася зі здивованим поглядом Холла.

- Тримай його! - закричала що є сил, вказуючи за спини однокласників.

Поки Алекс і Логан озиралися, прицільно метнула в черепушку Холла яблуко і понеслася в протилежному напрямку.

Завжди знала, що в цього гада хороша реакція. Але я не зупинялася, впевнено оминала вчителів і школярів, лавірувала між стільцями в їдальні.

Наздогнав мене Алекс біля скелета в кабінеті біології.

Символічно, чорт забирай!

- Що ти робила в шафі? - грізно запитав Холл, притискаючи мене до мертвого друга.

Я, на жаль, не про Логана. А про скелет.

- Що ти там робила? - повторив запитання Алекс.

Ну, моя скромна персона вирішила діяти несподівано. Чого від мене чекає Холл? Приколів? Хамства? Дурних жартів?

Схлипнувши, обійняла хлопця й уткнулася носом у його груди. А сльози вже самі собою побігли: досить було згадати, як ця скотина наді мною два роки знущалася.

Але план спрацював чудово: Алекс такого справді не очікував. Тому спочатку навіть не зрозумів, що відбувається.

А потім настала моя черга дивуватися, оскільки Холл почав обережно гладити мене по спині.

- Перестань, - м'яко промовив однокласник.

І тут настав час для другого шоку. Куди подівся його холодний тон? Крижані посмішки?

І ось варто було мені помовчати, але я знову не стрималася.

- Холл, - тихо прошепотіла в сорочку хлопця, - ти часом буваєш нормальною людиною.

Однокласник здригнувся, але не відсторонився.

- Кларк, - у тон мені відгукнувся він, - я подумав про тебе те саме.

- А коли я ненормальна? - ображено поцікавилася в Алекса.

- Постійно, - хмикнув той. - Заспокоїлася?

Що ж краще? Вийди в коридор і привести себе до ладу чи продовжити стояти тут в обіймах цього самозакоханого хама?

Звісно, я вибрала друге.

- Ні ще, - скромно повідомила Холлу.

Хлопець зітхнув.

- Совість прокинулася? - обережно поцікавилася моя скромна персона.

- Кларк, - промовив Алекс. - Ти ж плакала. Продовжуй.

Довелося підняти погляд на хлопця.

- Тобі так подобається дивитися на дівчат, які плачуть? Садист, - докірливо повідала однокласнику.

- Коли ти плачеш, то ти робиш це мовчки, - звів очі до стелі Холл. - Тож не зупиняйся.

Фиркнув і витерши кілька сльозинок, що залишилися на щоці, втупилася на мокру сорочку хлопця.

- Ем... - видавила, намагаючись не зустрічатися з поглядом хлопця.

- Що? - той підозріло на мене подивився.

- Холл, якщо хтось запитає, то ти надто сильно увімкнув кран, - показала на мокру пляму. - Ну, або в туалет так невдало сходив.

На губах хлопця промайнула усмішка. Чи мені це просто здалося?

- Кларк, ти нічого не знаєш про чоловічу анатомію, - до Алекса повернувся його холодний тон. - І до речі, не сподівайся, що народ не дізнається про твою ганьбу.

Із крижаною усмішкою Холл вийшов за двері. Зрозуміло, за пів години вся школа вже говоритиме про те, що Емілі Кларк кинулася на нього зі сльозами на очах, благаючи про прощення!

Підхопивши яблуко, яке так і лежало до цього на вчительському столі, засунула його в рот скелета.

Хоч якесь моральне задоволення.

Зібравшись із думками, вийшла в коридор.

І почула тиху фразу Холла, яку він кинув друзям:

- Водою облився.