Кохання, як діагноз серця

Несподівана зустріч. Глава 8

Я важко зітхнула, здавалось що в грудях не вистачає повітря, розповідати мені про це зовсім не хотілось. Анет дивилась на мене своїми допитливими очима і я сказала.

– Вчора я наїхала на велосипедиста, – слова зірвались з моїх вуст та настало полегшення.

Анет округлила очі.

– Що?!

– Не кричи! Тихіше!

– Ти збила людину?

– Велосипедиста!

– Мене це повинно заспокоїти?

– Я ж не навмисно!

– Сподіваюсь, люба, сподіваюсь!

– Анет!

– Добре, він принаймні живий? Батько в курсі?

– Живий він, угамуйся нарешті!