Кохання, як діагноз серця

Хлопець в моїй голові. Глава 6

На годиннику 01:30. Мої спроби заснути завершились невдачами, в голові роїлись думки. Ситуація на дорозі добряче похитнула мою рівновагу, це могло б закінчитись набагато гірше...
Хлопчина міг звернутись до поліції і я б могла попрощатись з своїми шаленими поїздками на авто. Але чому він не зробив цього? Відмовився від допомоги, можливо він непогано себе почуває, але ж впертюх він!  

Я щиро хотіла допомогти, але ж я незнаю навіть імені! І так, я телефонувала в декілька лікарень чи бува не було схожого хлопця, але все марно, ніхто не звертався до них.
Що ж... Відганяю від себе лихі думки, ми більше не побачимось і все забудеться.

– Ох Лілі.. – промовляю до себе, знову поправляючи подушку. Одягаю маску для сну, глибоко дихаю та починаю рахувати до 10 в надії, що вдасться заснути.

(Увісні)

Свист гальм, знову під колесами велосипедист. Ну як же так! Це вдруге! Чути гамір, біжать люди, виють сирени, хтось показує на мене та поліція наближається.

 – НІ! Я не винна! Я, я не хотіла... Як він? Де цей хлопець? – але він зникає, нікого навкруги і я стою неначе в глухій пустці, окутана невідомістю.

 –  Куди він зник, я тут сама?  – різко підхоплююсь з ліжка і розумію, що це сон, але я не відчула полегшення. В голові було одне  – «куди він зник», я повинна його розшукати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше