Кохання, як діагноз серця
Безглузда аварія
Очікувати надто довго. Здаю назад та розвертаюсь на дорогу, якою їхати через сумнівний район, але все ж це буде швидше, аніж стирчати тут.
"Напевно настав час брати у татуся його вертоліт", – подумки сказала Лілі та посміхнулась.
(свист від різкого гальмування, тупий звук...)
Різко гальмую, але вже надто пізно.
Світ ніби завмер. Перед очима промайнула одна думка: «Я когось збила»
Під колесами авто лежав симпатичний велосипедист, чорт... як я це зробила? Велосипед лежав зліва від нього, понівечений та обшарпаний, із трохи погнутим переднім колесом і подряпаною рамою. Ланцюг зіскочив, а кермо було ледь вивернуте набік.
Красень стогнав, отже при тямі, треба швидше везти його до лікарні.
– Ти живий? – запитую і одночасно оглядаю чи нема відкритих ран. Хлопець щось мугикав, а я подумки прощалась з своїм авто, уявляю як мені за це влетить.
– Ааа..так.. здається живий, – щось з ребром..
.– Пробач, я тебе не побачила, емм..я відвезу тебе до лікарні, потрібно щоб тебе оглянув лікар, ходімо в машину, .– простягаю руку щоб допомогти та здається він не в захваті від цієї ідеї.
#4486 в Любовні романи
#194 в Романтична комедія
#434 в Молодіжна проза
Відредаговано: 05.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
