Розділ 29. Мила.

- Що це все значить?! - ще раз дивлюсь на себе. Похмільний синдром, як рукою зняло. Це так протвережує – розуміння, що шматочок життя випав з пам’яті і не хоче туди повертатися. Що ж вчора ще сталося?

   Ковдра, яку я нервово притискаю, зовсім не рятує від двозначності ситуації. Дивлюся на Олега. Він не поспішає з роз’ясненнями. Хитрі вогники в його очах не згасають, а розгоряються з новою силою.

- Що саме? – невинно кліпає очима.

- Чому я … в білизні?

- Тебе також непокоїть наявність білизни? Пропоную її зняти і продовжити почате.

- Та ні, - почервоніла я, - нічого такого мене не непокоїть.

   Він грайливо посміхнувся і підвівся демонструючи рельєфний торс, спідню білизну і повну бойову готовність.

     Тепер в мене палали не тільки щоки, а й вуха.

- Та невже? А вчора ти була іншої думки. Така настирлива, насилу відбився! – я ледь не вдавилася від обурення, стою ротом повітря ковтаю, а Олежко веселиться. Що він навигадував?! Треба заспокоїтися і все згадається – не така вже я і п’яна була, просто те, що я  сприймала за сон, схоже все ж  було реальністю.

- Так чого відбивався? – вже спокійніше питаю зрозумівши, що ця хитра морда просто знущається і між нами нічого такого не відбулося.

- Злякався!

- Щооо! – ось тут весь мій спокій, мов вибухом знесло. З рук випустила «дорогоцінну» ковдру, яку ще мить тому тремтячими руками притискала до грудей і  вхопивши подушку взялася обробляти з усіх боків цього нахабу.

- П’яна, рішуче налаштована дівчина, затягла мене в номер готелю  і почала роздягати… - не зупинявся хлопець ухиляючись від ударів.

- Припини! – не витримала я, кинувшись затуляти йому рота долонями.

- Що, не п’яна? Ти цілком усвідомлено все це виробляла? – не вгавав він.

- Та нічого я такого не робила! – Вигукнула радіючи, що нарешті вдалося затулити йому рота, але якось, за тим ділом не помітила, як опинилася  притиснутою до гарячого тіла. – Та й взагалі, з чого це я тут виправдовуюся, чоловіче?! Чи це не Ви, вчора мені наспівували: «Тут такі смачні коктейлі, спробуй не пошкодуєш, авторські рецепти…» Чому ж тепер так завівся?!

- Тобто, тепер я винен, що ти напилася і тепер нічого не пам’ятаєш? – продовжує іронізувати посилюючи натиск.

- Ні, не винен. І взагалі то, я пам’ятаю, - під пильним поглядом Олега додаю, - просто не все. От до моменту, як заснула в твоїх обіймах на дитячому майданчику – все пам’ятаю і, - в мені знов сколихнулося почуття ображеної гордості, - не пригадую аби тобі було щось не так!

- Чого ж не так? Все так! Обожнюю носити п’яненьких дівчат через усе місто, а яка ж чудова компанія з них! – от гад, продовжує глузувати.

- Досить! Якщо тобі так важливо, то визнаю – я забагато випила. Чесно, сама не знаю як так сталося, не звикла втрачати контроль, хіба що з  дуже близькими людьми. Вважай, що це була демонстрація цілковитої довіри до тебе. Тепер то ми можемо перейти до іншої теми? – запитально поглянула в його нахабну фізіономію, намагаючись вже вкотре вилізти з його міцних обіймів. Цей пройдисвіт відпускаючи окинув мене переможним поглядом:

- Так, кицюню. Збирайся, за планом сніданок і прогулянка містом.

    Лише пирхнула від такої заяви і пішла збиратися. Його все одно не переговориш. От і чого це його так зачепило? Невже він там у коханні мені зізнавався, а я й не пам’ятаю? Це навіть якось по-сімейному – те як він обурювався моєю поведінкою.  Напевно, схожими словами чоловіки вдома зустрічають своїх не зовсім тверезих жіночок з корпоратива. А, може, Олег так відреагував через те, що все пішло не так як він планував? Так і я все не так планувала! Можете мені не вірити, та не планувала я заснути на побаченні! Хоча, результат саме той що й потрібен – мені не довелось цієї ночі протистояти двом метрам суцільної спокуси і  випробовувати на стійкість власні переконання щодо неприпустимості близькості з малознайомими красенями. Ні, мене не лякає секс, мене лякає те, що буде після. Боюся потонути в цьому коханні. Я вже встигла закохатися в його зелені очі, гарячі руки, солодкі поцілунки, вимогливий цілеспрямований характер, жартівливі зауваження – мені все в ньому подобається! А якщо піду далі, буде тільки гірше! Для мене гірше. Бо з такими темпами він скоро стане центром всіх моїх бажань і мрій, а для нього я, так і залишусь однією з багатьох.