Розділ 19. Мила. Доброго ранку.

    Після чаю я трохи прибрала в номері і взявши другу ковдру вляглася.  Ліжка так само були зіставлені поруч. Олег мирно сопів і не зазіхав на мою територію.

    Сон все не йшов. Не знаю, що йому стало на заваді – чи міцний чай, чи прохолодний душ, чи нав’язливі думки – але годину я перевертаюся з бока на бік і ніяк не можу заснути.

    Може порахувати овечок, послухати спокійну музику? Хоча, найкращій засіб - взагалі ні про що не думати… Спробую… Ще близько пів години пішло на виштовхування з голови всіх думок. Вже крізь сон пам’ятаю, як Олег почав крутитися, щось світив на телефоні, здається сходив до ванної і знов повернувся у ліжко.

    Ранок, як і зазвичай, почався з сигналу будильника. Чорт, та щоб йому! Я ж зовсім недавно тільки заснула!

    Під час пошуків телефону, виявилося, що мене міцно обіймають чоловічі руки і заважають знайти нарешті цей клятий телефон!

    Врешті-решт, вимикаю будильник. Поновилася тиша. Як добре… Хочеться ще спати. Голова не болить, але в тілі якась важкість, наче зверху бетонною плитою привалило. Стоп! Чоловічі руки?! Олег! Це не бетонна плита, це його 100-кілограмова оголена тушка притискає мене не даючи вільно здихнути. От вже, пройдисвіт. І коли встиг роздягнутися? Засинав точно одягненим. Я пам’ятаю. Схоже не зміг дотриматися територіального суверенітету і вночі, все ж перебрався ближче до мене. Чи це така звичка, вироблена роками невтомної «кобелиної праці» - стискати в обіймах все що рухається?! Почала виплутуватися з його обіймів і разом з тим в душі з’явилося (і більшало) роздратування переходячи в злість на хлопця, і на всю ситуацію в цілому. З скількома він ось так обіймаючись просинався вранці? Скільком дівчатам пудрив мізки п’янкими словами і хмільними поцілунками, а потім забирався геть, навіть не залишивши свого номеру?! Може він досі тут, в моїй кімнаті, лише через те, що ми досі не скріпили наше чудове знайомство гарячим сексом?

    Роздратовування нарешті розвіяло мрійливість, яка затьмарювала свідомість всі ці дні і не дозволяла поглянути на всі події зі сторони. Повернення контролю над головою заспокоїло. Злість почала проходити, як і  метушливість у думках. Як тільки мене остаточно попустило, заходилася будити Олега. Спочатку, вже за звичкою, торкнулася лоба перевіряючи температуру. Не гарячий.

- Олеже, доброго ранку. Як самопочуття?

Хлопець, не відкриваючи очей, пробурмотів:

- Нормально… Мамцю, дай ще подрімати…

- Дуже смішно! Просинайся! Я в душ! Тобі також не завадять гігієнічні процедури, та й перевдягнутися.

- Отже, поспати ще, ти мені таки не даси?

Повертається до мене. Ковдра спокусливо ковзнула, оголюючи верхню частину його ідеального тіла.

- Угу.

- Треба просинатися? -уточнює він.

- Угу.

    Красунчик підводиться з ліжка і підходить до мене з грацією хижака. І мені б швиденько забиратися до ванної кімнати, але ні. Я стою наче вкопана, втупилася в Олега поглядом і чекаю розвитку подій, намагаючись не опускати погляду нижче поясу. Ось він вже обіймає мене, притискаючись саме тим місцем на яке я так старанно не дивилася і шепоче «Доброго ранку, люба» цілуючи в щічку, шийку, ще нижче… і добре відчувається, що хлопець зовсім не хоче спати

- Зупинися, стоп, -сміюся видираючись з обіймів. – Ми про таке не домовлялися!

    Треба відсторонитися від Олега, поки знов не потьмарився розум.

- Пацієнте, схоже ви цілком вилікувалися і не потребуєте стаціонарного лікування. Надалі намагайтеся не перемерзати, більше відпочивати і звичайно, дотримуйтеся здорового харчування, - тим часом знаходжу його одяг і вручаю йому. – І одягнися, нарешті, спокуснику! Я не можу з тобою спокійно розмовляти, коли ти голий!

    Після таких слів нарешті йду купатися, а хлопець, з своїми речами і самовдоволеною посмішкою, плюхається знов на ліжко.