Розділ 15. Олег. Суперечливі почуття.

    Вона погодилася на побачення. Власне, навіть думки не виникало, що відмовить, проте, не полишало якесь дивне відчуття і ніяк не міг зрозуміти чому. Може з-за того, що давно дівчат не запрошував на побачення? Зазвичай обходилося без усієї цієї безглуздої романтики.

     Господи, про що це я задумався?! Це ж просто побачення! Така собі формальність, після якої так звані «пристойні дівчата» дозволяють навідатися до свого ліжка. Посміхнувся. Мила схожа на порядну дівчинку. Цікаво, як довго їй вдасться притримуватися цього образу поруч зі мною? Я ж відчував, як вона палає від кожного мого доторку! Перед тим як запросити на побачення, майнула думка поступити як завжди – просто привести до себе дівчину. Та все ж, переважило бажання пограти ще, в гру «Хто перший зірветься». До того ж пару годин нічого не змінять. Час приводити себе до ладу і якось готуватися до зустрічі. Як там прийнято? Квіти подарувати? Зводити дівчину в кіно? Кафе? Гаразд, зорієнтуюся по обставинам. А зараз – приймати душ і перевдягатися! Он, скільки піску висипалося з одягу! Знов поринув у солодкі думки, згадуючи, як перекидався з крихіткою по пляжу, як палало тіло від її близькості, а серце вистрибувало з грудей.

    Вже одягнений, спокійний і готовий до нових звершень Олег сів у свою автівку і вирушив до міста. Швидко знайшовся й квітковий магазин (в черговий раз переконався, що смартфон це геніальний винахід). З приводу, які обрати квіти, також проблем не виникло – просто обрав класику. Купив зо три десятки червоних троянд. Точніше – 31. Залишив букет в машині. Подивився на годинник – часу ще вдосталь і не поспішаючи зайшов до кав’ярні. Попиваючи подвійний еспресо зателефонував другу дитинства.

    Артем не відразу взяв слухавку, проте, як тільки взяв, негайно почав дорікати, що я давно не виходив на зв’язок. Він зараз в Києві і саме підшукував собі компанію для нічних розваг. Пожалів мене – я скнію в глушині, в той час, як він буде гарцювати в найкращому нічному клубі. Поділився останніми плітками про спільних знайомих.  Запитав коли я повертаюся.

     Довелося запевнити, що не сумую - тут теж знайшлося дещо цікавеньке, тож планую трохи затриматися.

- Так-так! І як кликати, цю «дещо цікавеньке»? Хоча, гаразд, можеш нічого не відповідати, - утримався Артем від подальших розпитувань, розуміючи, що коли я не розповів одразу подробиць, то чи нема чого розповідати, чи не хочу. В обох випадках йому нічого не світить. – Як повернешся набери. А то останній місяць я тебе не впізнаю! Зберемося разом, нарешті…

     Закінчивши розмову трохи пройшовся по місту розмірковуючи. Дійсно, відтоді як я домігся від батька дозволу на власний проект, то дещо змінився і мій спосіб життя. Нічого особливого. Я так само відвідую тренажерний клуб, тренування з боротьби, басейн по вихідним. Вдень робота. А от ввечері, замість того аби гаяти час в клубі з друзями або черговою подругою все частіше затримувався в офісі працюючи над  своїм «дітищем».

     «Оце так зміни! А я й не помітив. Може взагалі скоро стану зразковим хлопчиком?» Від тої думки аж пирснув зо сміху. Все, досить цієї дурні. Гайда, попереду приємний вечір.

     Авто швидко доставило на місце призначення і о 20-00 я вже стукав в двері 312 номеру.

   Двері майже відразу відчинилися. Осміхнувся до себе – дівчина навіть не дала мені часу понервувати. Та, як тільки поглянув на Милу, все самовдоволення зникло. Як і всі думки. Вона просто охреніти, яка гарна! Дівчина стояла переді мною така невимовно красива, сяюча, дещо розгублена. Видно, що нервує зовсім трохи, але цей її запитальний погляд (наче очікувала схвалення) видавав її стан з головою. О, в мене одразу виникло в голові стільки ідей, яким чином продемонструвати своє схвалення і підтримку! Та тільки всі мої ідеї ну дуже непристойні і завершуються на он тому ліжку, позаду принцеси. Тому, прочистив горло, перш ніж відповісти на привітання, а далі, сказав якусь банальність і подарував квіти. Поки крихітка ставила букет в воду пройшов до балкону, аби трохи охолонути, бо з такими темпами побачення закінчиться не виходячи з цього номеру. А дівчинка ж, готувалась до зустрічі! Не хочеться її розчаровувати. Та й не в моїх правилах демонструвати зацікавлення, хоча, відчуваю це буде важко.

      Коли дівчина вийшла до мене на балкон, знов довелося боротися з бажанням плюнути на всі плани, згребти Милу в обійми і завалити на ліжко. Хоча, якби вона зараз сама на мене застрибнула, точно б не чинив опір. Вочевидь, ці думки відобразилося на моєму обличчі, бо крихітка поспішила до виходу натягуючи куртку. Що ж, вечір буде цікавим!

    Прогулянка дозволила трохи відволіктися від цих фривольних роздумів, а розмова текла легко і невимушено. Ковзнувши рукою по її талії раптом відчув, що ця тепла місцинка наче створена для мене – долоня лягла на вигин наче там все життя і була. Тому, залишив руку в тому ж положенні і періодично погладжував тіло моєї принцеси (нехай і через тканину сукні), не відпускаючи дівчинку від себе й на секунду.

     Мила запропонувала піти в кафе. Я вже передчував задоволення від споглядання на мою дівчинку: як вона під час їжі буде спокусливо облизувати своїм солоденьким язичком свої солоденькі губки. Тільки от кралечка почала чинити опір, посилаючись на те, що вже повечеряла. Шкода. Так хотілося ще раз  подивитись на це еротичне шоу. Дивина, та саме так мною сприймається майже все, що вона робить. Схоже я сходжу з розуму. Час мені звертатись до спеціаліста.

    Довелось самостійно поглинати піцу і салат. Їжа виявилася достатньо смачною, та вона не втамувала мого основного голоду. Настав час приступати до солоденького. Ви розумієте про що я? Та й Міла я бачу всіма руками «за». Навіть виявила ініціативу. Сама невинність – вирішила нагодувати мене морозивом! Що за ігри? Дитячий садок! Все це дуже мило, та час переходити до дорослих розваг.