Розділ 15

Ранок розпочався бодро.Вперше за довгий проміжок часу я добренько виспалася.Вперше я проснулася з посмішкою і з повним відчуттям що я вдома.Біля одинадцятої спустилася в кафе що навпроти готелю щоб поснідати, та коли побачила що шофер Матвія Сергійовича вже чекає обійшлася лише кавою, не хотілося затримувати хлопчину тому сніданок довелося відкласти до обіду.

-Дрброго дня Юро

-Вітаю Тетяно Петрівно

-Можна просто Таня, не така вже я й стара.

-Така наша робота.

-Ти давно працюєш на Матвія?

-Півроку.З того моменту як він звернувся у наше охоронне агенство за допомогою

-То ти з агенства.І як?Тобі взагалі подобається?

-Так я задоволений..Основне в нашій роботі це гарне керівництво, і розуміючий клієнт..

-А Макар Сергійович який?Розуміючий чи просто гарне керівництво?

-Гарне керівництво це мій безпосередній начальник котрий все контролює, ось доречі дзвонить..

-Ну тоді не заважатим, відповідай

-Так Богдане- чомусь при озвученні цього імені всередині все перевернулося, ну й дурна ж я їй Богу ну чимало ж у світі Богданів- так, везу психолога по дорученні клієнта..Слухаю.Буде зроблено..Добре..

-Кажеш безпосереднє начальство добре..

-Так не погане.А ви?Наскільки я знаю ви прилетіли з Америки, але розмовляєте українською відмінно.Так хто ж ви Таню?

-Я ?Просто людина, як і безліч інших..А сама дійсно родом з України, просто за певних обставин покинула її межі шість років тому.

-Дуже сумували?

-Спочатку так, а потім знайшла улюблену справу яка мене повністю поглинула.

-То ви трудоголік Таню

-Можливо. Кажи а можна тебе дещо запитати, чисто по секрету, щоб лишилося між нами.

-Спробуйте

-Які відносини між Яною і батьками.Ти довго знаєш цю дівчинку?

-З того моменту як почав працювати на них.А до того тут працював безпосередньо мій шеф.

-Ну твого шефа ми сюди вплутувати не будемо,  як ти думаєш батьки впливають на її вибір?

-Місцями навіть і занадто..

-Це як розуміти?

-Яночка в нас красуня, і до того ж дуже гарно співає..Наскільки я знаю вона завжди мріяла професійно зайнятися вокалом, у них навіть група своя була.

-Ух ти..А чому була?Зараз її немає?

-Не знаю подробиць та Яна більше її не відвідує..

-Дивно батьки мені цього не казали..

-Ви думаєте що це могло бути причиною?

-Я не можу цього сказати, є ще багато чого я не знаю.Але мені дуже хочеться допомогти цій дівчинці.

-Знаєте вона для нас дуже важливий клієнт.І наш шеф є її хрещеним батьком, тому якщо щось буде потрібно то ми вам допоможемо..

-Я чомусь в цьому навіть не сумніваюся, але це буде між нами ..

-Домовилися..

-Знаєш ти нікуди не йди і залишайся біля машини.Я збираюся витягнути Яну на прогулянку..

-Чудова ідея.Удачі

-Так так, удача мені не завадить..

Вийшовши з машини я відправилася в будинок.Потрібно спочатку узгодити своє рішення з батьками, хто знає можливо вони будуть проти таких витівок.Та погода сьогодні чудова, і тупо її просидіти вдома

-Доброго дня..

-Тетяно, вітаємо..

-Як там сьодні Яна..?

-Вона замкнулася в кімнаті і ні з ким не розмовляє..

-В мене є ідея.Ви не будете проти якщо ми з Яночкою прогуляємося?

-Ні..А що якщо вона втече від вас і знову прийме цю гидоту- мама проти, це я зрозуміла ще на початку нашого знайомства.Чомусь з початку нашого знайомства вона стала вороже до мене відноситися.

-Валеріє Миколаївно, вона в будь-який момент може втекти, і чи будь то біля мене чи це буде ваш будинок.Це марно ховати її тут.

-Вона хвора, як так можна?Ви лікар чи хто?

-Це велика помилка вважати свою дитину хворою, вона просто підліток який заплутався в собі, їй потрібно навчитися виправляти свої помилки, і поотистояти потягу до наркотиків..А тримаючи її замкнутою в цьому домі це всеодно що ще більше вганяти в депресію!- я була тверда у своєму рішенні.Не зрозуміло лише одне це відношення мами до цієї ситуації.

-Лєр, а Тетяна Петрівна має рацію.Давай дозволимо їй робити свою роботу і не будемо втручатися.Ми згодні- нарешті на мою сторону стає Матвій Сергійович, за що я йому безмежно вдячна, він єдиний хто на мою думку дійсно хвилюється за дівчинку.

Після нелегкої розмови я направляюся до Яни.Хто знає як віднесеться вона до моєї ідеї, і чи не буде проти.Двері звісно були закритими, хто б сумнівався, доводиться стукати..

-Хто там- голос із-за дверей був негативно налаштований, цю агресію ні з чим не переплутати, саме зараз можливо у дівчинки ломка, і потрібно негайно відволікти її від неправильних думок.

-Яно це Таня.Пам'ятаєш, ми вчора спілкувалися  

-Ідіть геть, я не психопатка і у ваших послугах не нуждаюся..

-А хто тобі сказав що я прийшла як психолог?Я просто хотіла запросити тебе прогулятися, погода просто чудова, і марну нудьгувати в кімнаті.

-Ах татусь тепер замість Богдана і Юри вирішив тебе приставити чи що?Я не дурепа і все розумію..

-Ну то якщо ти не дурепа, то маєш розуміти що тобі поросто необхідно розвіятися, а я твій шанс потрапити на волю..- за мить двері відчиняються і мені вдається увійти в кімнату

-Але це нічого не означає..І якщо ви тільки спробуєте залізти мені в мізки я втечу, клянуся що втечу..

-Я навіть не думала цього робити.Поросто мені потрібна компанія а то я геть забула рідні місця.Будеш моїм гідом?

-Я що вам нянька?

-Тоді можливо шопінг?

-Я не люблю цього..

-Слава Богу ти не така..А то я вже думала що з тобою буде нудно..

-Я не зрозуміла ви мене перевіряєте?

-Можливо, ти готова весело провести цей день?

-Сподіваюся так і буде..

-Доречі це тобі- простягаю коробочку з ліками які на деякий час усунуть погане почуття, але їй це знати не обов'язково

-Я не буду це приймати, знаю я вас суєте мабуть якісь транквілізатори..

-Ну що ти- я беру одну пігулку і ковтаю при дівчині- це прості вітаміни, подивися на себе в дзеркало, ти зовсім занепала у цьому приміщенні, а твоєму личку і волоссі потрібен особливий догляд, але якщо не хочеш то я заберу, я теж такі приймаю..