Шарлотта сиділа сама у своїй тьмяно освітленій квартирі, тупо дивлячись на стіну. Минули тижні відтоді, як Девід покинув її, але біль усе ще був сильним і всепоглинаючим.
Вона думала, що вони закохані, що їм судилося бути разом назавжди. Але потім Девід зник, залишивши по собі лише загадкову записку та розбите серце.
Спочатку Шарлотта намагалася зберегти надію, що Девід повернеться до неї, що вони зможуть вирішити всі проблеми, які відштовхнули його. Але коли дні перетворювалися на тижні, а тижні — на місяці, ця надія почала зникати.
Лише коли вона почала копатися в минулому Девіда, вона почала розуміти правду. Девід жив подвійним життям, яке поставило їх обох у небезпеку. Він ніколи не хотів завдати шкоди Шарлотті, але врешті-решт він зруйнував усе, що вони побудували разом.
Тепер, коли вона сиділа сама в темряві, Шарлотта знала, що їй потрібно знайти спосіб рухатися далі. Це був довгий і болісний процес, але вона була сповнена рішучості знайти зцілення та щастя, навіть якщо для цього доведеться робити це на самоті.
З важким серцем Шарлотта почала пакувати речі Девіда, готуючись відпустити минуле та почати нову главу свого життя. Це було б нелегко, але вона знала, що з часом і зусиллями вона зможе знову навчитися любити і знайти майбутнє, яке буде яскравішим за все, що вона коли-небудь уявляла.