Розділ 2

Даміан

День був дуже важкий, я просто не встигав підписувати угоди. Айлін теж бігала туди сюди, відволікаючи мене своїм виглядом. На вулиці було так гарно, сніжинки кружляли, всюди біло, новорічний настрій так і піднімається, цей вид через вікно так зачарував,що я знову поринув у роздуми, коли в кабінет ввалився брат.

 -Вона дуже погано на тебе впливає. -сказав він тільки зайшовши до мене.- тобі вже й день не милий. 

 -І тобі доброго ранку, Лео. Коли навчишся стукати?

-Я стукав, та хіба ти чув? Вся твоя голова ніби занурена у цю Айлін. -весело промовив брат. 

-Мовчи! Вона може почути. А це буде дуже не весело,в Айлін є наречений, але по ній сохне бос, звучить не дуже.

 -Але це ж правда. 

-Але цю правду не потрібно говорити на весь голос! Тим більше коли вона може зайти в любий момент. Взагалі, чого ти приперся?

-Ну так негарно. Я прийшов тебе обрадувати, але не хочеш, не проблема. До побачення, містер Девіль.

-Та не дуйся. Лео! Кажи чого прийшов. 

-Ну як тобі сказати. Так як наші права в компанії рівні, я вже спланував новорічний корпоратив. Я вже все вирішив і відмов або заперечень не приймаю. Також запрошені всі  працівникі з обох сторін і твої, і мої. 

-А мені чому радіти?

 -Як чому? Твоя Айлін теж запрошена! 

Точно! Я й справді зараз до біса радий. 

-Ну вона не моя, але дякую. Я б не здогадався це зробити.

 Хтось постукав в двері і за мить там стояла дівчина, від вигляду якої я забуваю, як дихати. 

 -Містере Девіль, можна? 

-Так, можна. Чим можу допомогти? 

-Мені потрібно ваш підпис на декількох документах.

 -Добре, підносьте. 

 Сьогодні на ній була така коротенька юпочка і блуза, яка облягала кожен її вигін. Я так задивився, що забув, що там потрібен якийсь довбаний підпис.

 -Кхм.. ось тут. -вона підсунула документи,  засоромившись, і тільки тоді, я ніби прийшов до тями.

 -Брате, я вже піду, робота кличе, розкажи міс Айлін про новорічну гулянку. - підмигнувши він вийшов.

 -Яку гулянку? - знервовано почала вона. Підписавши документи я підсунув до неї, і подивився в очі, в яких горів запал. 

-Мій брат влаштовує новорічний корпоратив, відмови не приймаються, правила прийдуть всім на пошту.

 -Є ще й правила??

-Так, брат любить робити не все так просто. 

-Що ж добре, дякую за виділену увагу, буду йти..

Як йти, вона ж навіть не повідомила, чи прийде. А я цілу ніч голову ламати не збираюсь. 

-Ти прийдеш?- прошепотів я. 

-А потрібно?-вона опустила погляд, а я не втримавшись встав і підійшов до неї, і став ззаду. Це вперше за довгий час я дозволив собі таку розкутість поряд з нею.

-Тобі важлива моя думка?- так і продовжував я тихесенько.

-Ви відповідаєте запитанням на запитання, містере Девіль.- важко дихаючи відповіла вона.

-Ти теж.

 -Ми перейшли на ти?

-Ми можем перейти не тільки..- я торкнувся її талії і знову Лео. Чорт його забирай! 

-Даміан, я казав, що це має бути тематич... Ой, вибачте, що завадив.-я швидко відійшов від неї, брат мов ошпарений вибіг.

 Айлін швидко покрутнулась, відвела погляд, і тихенько прошепотіла: 

-Багато роботи, я піду Даміан. 

Вона так зашарілась, що я був в ще більшому захваті. Та й вона назвала мене на ім'я.. одяглась сьогодні так, ну.. гарно і відкрито. Що з нею? Чому вона дозволила мені приблизитись до неї? І взагалі останнім часом, вона може дозволити собі, спитати мене не тільки про роботу, все це було дуже дивно. 

Та думати над цим я маю пізніше, бо зараз маю добряче поговорити з Лео. Він вже дістав з тим, що заходить без стуку. Покинувши справи пішов, і так само ввірвався в його кабінет без стуку. 

-Швидко вчишся. Стукіт став не до вподоби?

-Невже це так важко? Просто постукати і якщо мовчок йти назад? Ти перебив нас, а в ту мить стала ніби зовсім інша..

 -Ой та ну, в вас цілий день попереду.

 -Це був такий момент..і ти його зіпсував! Ти не розумієш... То коли корпоратив і де? 

-Через три дні, я орендую будинок, з басейном, і ігровою кімнатою. 

-Через три дні? Так швидко?

-Так, не варто зволікати, у мене вже не робочий настрій, хочеться добряче відірватись.

 -Ага.- він відриватись справді вміє, а я вже й забувся як це, з появою Айлін, це стало нецікаво. Я б просто міг проводити час сидячи з нею, розмовляти, цілувати... Ой ну це вже далеко я забіг, але..

 Тому покинувши кабінет, я пішов по магазинах підшукувати наряд на святковий вечір. Надіюсь, що й Айлін порадує мене своїм виглядом, бо сьогодні у неї була відпадна зовнішність, як побачив ледь серце не стало.