Кохання в переписці

Fin tragique

Життя складалось невпопад,

Знов їх шляхи розкинуті надвоє.

Мов сумний, хмурий листопад,

Лишив ти в серці так раптово,

Великий згусток туги та жалю,

І вже немає того блиску запального.

Так сильно душу рве мою,

Не можу,

Ріже аж до болю.

І вже надії не лишилось,

Скоріше б трути випити до дна.

Напевно так нам й не судилось,

                                                                  Пізнати справжнього життя.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше