Чому кохання ріже душу,
І серце б'ється в камертон.
Та щось тобі сказати мушу,
Аж жили стигнують в унісон .
Як сильно я колись кохала,
Твої вуста безжальні та тонкі,
Ті очі, що як гострі наче жала,
Впились у душу вже мені.
Не можу більше я дивитись,
Бо скам'янію аж навік.
Поцілувати - значить все ж таки змиритись,
Сп'янію й не отямлюсь вже одвік.
Та краще вже побачити в останній раз,
Ніж впасти в домовину без почутих фраз.
Кохаю, я тебе кохаю.
Я гину без тебе, згораю.