Уже цвіте в душі моїй весна,
І сонце зігріває душу.
Любов твоя безмежна та палка,
Не раз ритм серця мій порушив.
Ти повернув мені життя,
Як дивлюсь в очі я твої - і серце б'ється невгамовно
Ні краплі я не маю каяття
Коли кажу "люблю", я безумовно
Не знаю, може, збіг обставин
Що ми так схожі та й ці знаки долі...
Чи ,може, ти моя загублена споріднена душа ?
Я знаю лиш одне, твої слова такі солодкі,
А поцілунки....
Невже це марево нічне ? Невже я уві сні ?
Не хочу більше прокидатись,
Нехай засну навіки я тоді.
Від всього я тоді зрікаюсь,
Без тебе жити - як без неба на землі !
Не знаю, як складеться доля наша,
Проте люблю всім серцем я
Сьогодні все для нас,
Момент
Лиш ти і я...