Пред історія . Початок

Привіт! Мені 16 років, і сьогодні той день, коли я дізнаюся, хто мій соулмейт. До 16 років ми живемо, як хочемо, але коли настає цей вік, нам розкривають, хто наш соулмейт — незалежно від статі. Відтоді все в житті залежить від нього чи неї: ми починаємо відчувати те саме, що й наш соул.

Мене звати Стефан Дерні, і я вже з нетерпінням чекаю цього моменту. Сьогодні неймовірна погода — з одного боку, саме така, яку я люблю, а з іншого — вона має риси, які мене дратують. Виглядає так, ніби добро і зло вирішили зійтися в одній точці. Погода дуже схожа на людей — вона може змінюватися так само швидко, як і їхній настрій. До речі, у мене багато знайомих, про яких це можна сказати точно.

Я вже підходжу до будинку, де мені скажуть, хто мій соулмейт. Відкриваю двері, і назустріч мені йдуть знайомі.

— Привіт! — сказав я.

Вони кивнули й пішли далі. Напевно, їм уже повідомили, хто їхній соулмейт. Я занурився у свої думки й побіг швидше — не хотів запізнюватися. А якщо мені дістанеться хтось дуже старий? Йому залишиться жити недовго, а тоді і мені... Але я постарався відігнати ці похмурі думки.

Нещодавно мені наснився чарівний сон. Я був у дивовижному місті й літав на єдинорозі. Там я зустрів одного парубка. Ні, я не гей, але він був дуже гарний. Високий, з блакитними очима, які просто манили, з чорним волоссям. Він виглядав старшим за мене. Якби я не був хлопцем, то точно б із ним зустрічався.

Я й далі біг, згадуючи той сон...