Ранок другого дня: Солодке передчуття вогню

      Розплющивши очі, Камілла знову відчула лише прохолоду порожнього ліжка. З-за дверей ванної долинав приглушений шум води — ранковий душ Марка, його щоденний ритуал. Вона на мить завмерла, солодко потягнувшись у ліжку, але внизу живота одразу почало повільно розливатися знайоме, тягуче ниття. Спогад про те, як різко він пішов уперед на нічній вулиці, все ще трохи колов її жіночу гордість, але цікавість і шалений, магнетичний потяг до цього чоловіка виявилися сильнішими за будь-які умовні образи.

      Вона тихо прочинила двері ванної кімнати, впускаючи в прохолоду коридору хмару теплої, густої пари, що пахла свіжістю кедра й дорогим милом. — Можна?.. — її голос прозвучав неочікувано низько, майже з придихом.

— Так, звичайно, заходь, — відгукнувся Марк. Його голос, вібруючий і впевнений крізь шум води, змусив її тіло миттєво здригнутися від передчуття.

     Їх розділяла лише напівпрозора шторка, на якій розмитим акварельним силуетом грав рельєф його широких плечей і м’язистої спини. Камілла підійшла до умивальника, намагаючись удати, ніби просто зосереджена на зубній щітці, але її погляд був намертво прикутий до крапель води, що злітали з-за завіси. Її уява малювала надто яскраві, гарячі картини: як тугі струмені стікають по його напружених грудях, як вони зникають у лінії живота... Вона відчувала, як її власна шкіра стає вологою не від густої пари, а від внутрішньої пожежі, яка розгоралася з новою силою. Вона всім тілом прагнула знову відчути його важкі, сильні руки на своїх стегнах. Хотіла, щоб він втиснув її у кахельну стіну, притискаючись своїм гарячим, твердим тілом.

     Раптом Марк одним різким рухом відсунув шторку. Камілла застигла з щіткою в році, наче дівчинка, яку спіймали на гарячому. Він дивився на неї впритул, і в його потемнілих очах на мить промайнув той самий хижий, первісний блиск, який він, втім, одразу спробував приховати за м’якою, майже безневинною усмішкою. Не даючи їй часу оговтатися чи зробити бодай вдих, він простягнув мокру руку, міцно вхопив її за зап’ястя і одним владним рухом затягнув до себе — у теплий, шумний полон душу.

     Вона була лише у легкій білій майці та коротеньких домашніх шортах, але тонка тканина під струменями води миттєво прилипла до тіла, ставши абсолютно прозорою і оголивши кожен спокусливий вигин. Марк узяв мочалку і почав повільно, ніби катуючи її цією несподіваною ніжністю, покривати її плечі густою, пахучою піною. Його пальці ледь торкалися шкіри крізь мильну ковдру, але цей дотик здавався нестерпно гарячим. Він плавно опускався нижче, вимальовуючи кола навколо її грудей, що чітко напружилися під мокрою тканиною, чуйно вловлюючи кожне її коротке, рване зітхання. Камілла ледь стримувала стогін — усе її єство зараз вимагало від нього первісної грубості, прагнуло, щоб він нарешті зірвав цей мокрий шовк і заповнив ту солодку порожнечу, що випалювала її зсередини.

     Вона пристрасно подалася вперед, впираючись долонями в його гарячий, мокрий торс. Його м'язи під її тонкими пальцями відчувалися як міцний, ідеально витесаний камінь. Вона виразно відчувала його сильне збудження, яке він так наполегливо намагався приховати за зовнішнім спокоєм. Марк на секунду закотив очі, наче від солодкого, невимовного болю, і нарешті жадібно накрив її рот своїм.

    Це був не просто поцілунок. Це було справжнє завоювання території. Його язик владно досліджував її, смакуючи свіжу м’яту її подиху та вологу солодкість губ. Кілька хвилин шаленого, мокрого заціпеніння, коли здавалося, що весь світ навколо розчинився в цій білій парі. Камілла здригнулася, коли його велика долоня опустилася нижче, по-господарськи міцно стиснувши її сідницю... Вона була повністю готова до того, щоб він увірвався в неї прямо тут, під гарячими струменями води, плюючи на одяг і час.

    Але Марк раптом зупинився і м'яко відсторонився. Його дихання було важким і уривчастим, очі — майже чорними від придушеної жаги, але його залізна воля цього разу перемогла. Він плавно розвернув її спиною до себе, у напрямку виходу з душової кабіни, і грайливо, але досить відчутно шльопнув долонею по мокрій тканині шортів на її стегні.

— Давай швиденько закінчуй і витирайся, — прошепотів він їй прямо на вухо, обпалюючи гарячим диханням змоклу шкіру. — А то ми нікуди сьогодні не встигнемо. У нас попереду великі плани, Камі.

   Камілла залишилася стояти під стіною води, судорожно намагаючись вхопити ротом повітря. Тіло буквально вібрувало від напруги та нереалізованої пристрасті. Це було вишукане, чисте катування. Вона ніколи в житті не зустрічала в чоловіках такої приголомшливої самовладності. Марк не був просто споживачем, який хапає все й одразу — він виявився справжнім гурманом, який свідомо розтягував передчуття до межі божевілля, змушуючи її бажати його ще сильніше.

— Хлопчисько... — тихо, з сумішшю безсилля та захвату видихнула вона, дивлячись на зачинені двері ванної і відчуваючи, як у неї все ще дрібно тремтять руки.