Розділ ІІ. Наречений та наречена.

   Від чого найгірше прокидатися зранку у вихідний? Від зимової хурделиці за вікном? Від грози восени? Жарких променів літнього сонця? Від співу крику пташок навесні? Від вересків дітей і бурчання некоханого чоловіка? Від надокучливого будильника? 

   Найгірше — це прокидатися від бісового дзвінка з чортової роботи під час своєї заслуженої відпустки. 

   Ейв незадоволено застогнала в подушку, накрившись ковдрою з головою, доки телефон зі спеціально вибраною нею ж мелодією розривався. Можливо, зробити вигляд що її немає? Або прикинутися мертвою. Ну, наприклад, подавилась слюною увісні. Або ж передоз снодійними. 

   Хмикнула про себе, але на третій дзвінок вже знатно напружилась. 

— Згоріло там все до чортової матері чи що? — виринула зі свого лігва соціофоба і незадоволено гаркнула в слухавку : — Доброго ранку. І зразу до справи.

— Ранку доброго в царстві Аїда! 

— Алексе, швидко й по справі,  Аїд сьогодні не в настрої.

— А цей володар Потойбіччя взагалі хоч колись буває в настрої? — лиш розсміявся він у відповідь. — Котра там зараз у Сакраменто*? П’ята ранку? Якраз, пташко, пора прокидатися, усміхатися світу, медитувати, піймати дзен…

— Обіцяю : як тільки ти повернешся зі свого медового місяця, розкажу про цей “дзен” твоїй дружині. Та навіть зараз подзвонити можу. 

   По той бік дзвінку одразу прокашлялись.

— Та гаразд тобі. Пошкодуй підданого вірного свого. Я ж до тебе з душею і новинами. Інформацію деяку нарив про твого майбутнього чоловіка. 

   Якщо до цього Евелін напів спала, напів слухала, то зараз миттю прокинулась і всілась зручніше в очікуванні перебрати брудну білизну новоспеченого "коханого". Сьогодні він заявиться на вечерю, а вона вже чекатиме з компроматом в руках і чарівною посмішкою. 

   Їй потрібні хоч якісь важелі впливу на нього. Хоч якийсь скандал, хоч якась махінація, будь-що, аби помахати цим папірчиком перед його фізіономією і диктувати свої умови. 

— І що там? Є щось?

— Повної біографії поки на руках не маю, але можу гарантувати, що все ще буде. Бізнес у них сімейний — з покоління в покоління, від діда-прадіда до сина, правда, Марк його в рази розширив : у кожному місті штату Каліфорнія є як мінімум одна філія компанії, а також у декількох інших штатах. 

— Мені до сраки його успішний успіх. Що на зворотному боці медалі?

— А ось тут уже цікаво. У нього бездоганна репутація. От прямо невинно чиста. 

— Це я і без тебе знаю. Начиталась вже в інтернеті про ідеального Дракулу. Благодійник, непідкупний адвокат, чудовий батько, донедавна зразковий сім’янин, такий собі міліонер, плейбой і філантроп. На третій статті мене вже знатно знудило і я не продовжувала далі.

— А знаєш, що в цьому цікавого? А те, що у сімейства Девісів жодного скандалу за останні п’ятдесят років. Жодної їжі для жовтої преси до його розлучення не було. Та й післяь цього дивані критики здебільшого накинулися на його колишню, а про нього й слова поганого немає. Ну, окрім його робочого прізвиська Дракула, з яким він зрісся ще на початку кар'єри. Чи не дивина?

— Дивина, розумнику. Моя задниця відчуває, що ти якийсь скелет та й розкопав.

— Твоя задниця як завжди права. Пробив я деякі канали. Кетрін Лі знаєш?

— Це та відома балерина? Знаю. Була на одному з її виступів. Здається, заміжня. До чого тут вона?

— А до того, що наші зразкові сім’янини — коханці. Ясно, що їм обом не вигідна така сенсація, адже чоловік Кетрін — Джон Лі — клієнт Девісів. Гадаю, Джон почав здогадуватись про зради дружини і нашому Марку потрібне надійне прикриття. Що ж може слугувати для цього краще, аніж молоденька дружина з такою ж бездоганною репутацією і приклад ідеальної сім'ї, де мачуха і падчерка порозуміються відразу. Ти, на жаль, опинилась просто не в тому місці і не в той час. Тим паче з минулорічного Різдвяного балу у соцмережі досі витають фотографії вашого танцю, а там далі придумати неймовірну історію кохання не важко. 

— Продуманий ж до біса. Адвокат хріновий. Докази його інтрижки є?

— Ображаєш, пташко. Там цілий альбом. Скину на твою особисту пошту. 

— Ти ж знаєш, що я тебе обожнюю, Алексе?

— Ей, я так скоро ревнувати почну, — на тому кінці  розсміявся жіночий голос у відповідь. — Привіт, Еві.

— Мелані, тебе я, звісно ж, люблю значно більше. Якщо не вдасться з чоловіком, ти знаєш куди їхати.

— Тепер починаю ревнувати я.

— Я запам’ятала. 

— Але найбільше я люблю свій сон. Цілую, — Ейв зі сміхом вибила і відкинулась на подушки.

   Яке ж солодке це відчуття тріумфу! Зараз у неї на руках ключ до умовної влади  у шлюбі. Вона ненавидить всі ці маніпуляції, зараз їй самій від себе нудотно. Але як інакше вона зможе забезпечити собі безпеку? Звісно ж, не одразу розкриє йому всі карти і почне з порогу шантажувати — не настільки вже з глузду з’їхала. Спочатку спробує обговорити всі деталі шлюбу тихо, мирно і спокійно, якщо ж почне викаблучуватись — ланцюги влади у неї в руках.