Розділ 29

Даня

Я недовго плюхався в гарячому чані. Мій організм наполегливо рухався в бік тридцяти, і я вже не міг вливати в себе пиво літрами і сидіти в гарячій воді з такою легкістю, як то робили двадцятирічний Артем чи двадцятидворічна Леся. Вадим он від початку вчинив розумно й не став заходити в воду. Хіба сів поряд з нами та опустив ноги до води. 

Єдина, хто покинув нашу компанію перед чаном, була Юліана. Я часто відставав від розмови з колегами, бо думки часто поверталися до викладачки. Цікаво, вона думає про наше зіткнення в ванній? 

Цікаво, чи думає вона про мене замість свого хлопця?

Я стиснув кулак. Це зовсім не те, про що я мушу думати. 

– Піду я спати, – бовкнув і на доказ власної стомленості зівнув. Попрощавшись з колегами, пішов до будиночка. Мені точно треба було відпочити. Спробувати поспати, або, може, почитати, втихомирити думки. 

Я вже тихо підіймався по сходах, як раптом почув голос Юліани:

– …Тато відпочиває, сонечко. Хочеш, я побуду з тобою?

– А тато?

– Тато скоро прийде. Не хвилюйся, він тут, зовсім поряд. Просто сидить з друзями, а ти можеш поки відпочити. 

– Не хочу один. 

– То ходім разом?

Я боявся рухатися, боявся видати хоч один зайвий звук, бо мені кортіло почути продовження. Юліана не знає, що я поряд. Ймовірно, Денис вийшов з кімнати і вона поспішила його втішити, та цікаво було те, наскільки мʼяко і лагідно звучав її голос. Й вона не хотіла одразу бігти по мою допомогу, що також лишало в мене питання. Та в першу чергу, мені було цікаво, що зробить мій син. 

– А ти будеш зі мною, поки тато не повернеться?

Подумки я бачив, як вона завагалася. Кутики моїх губ поповзли вверх, варто було припустити, що Юліана зараз уявляє мене в найбрудніших подробицях. Вона точно соромиться одного лише факту, що дивиться зараз на дитину, батька якої уявляє голим. Принаймні я на це сподіваюсь.

Дідько, я почувався підлітком, але це були такі емоції, яких вже давно не було в моєму серці. А ще, була дрібка чогось нового. Незнайомого. Якесь тепло, що не мало жодного звʼязку з хіттю чи пристрастю. Це відчуття посилилось, коли я почув тихе:

– Звісно, я можу побути з тобою, доки тато не повернеться.

– Тоді ходім спати! – Моє серце розтануло, коли син сказав ці слова. 

Скрипнули двері, сповіщаючи, що вони пішли до кімнати. А я залишився на сходах, боячись видати свою присутність. Мені… не хотілося переривати їх. Вичекавши з хвилину, я тихенько прокрався наверх й сів поряд з дверима до кімнати. З-за дверей доносилися тихі голоси. Здається, мій син розповідав щось Юліані, а вона з інтересом його слухала й ставила запитання, що змушували Дениса сміятися й продовжувати розмову. 

В якийсь момент голоси затихли, і я напружився. Він заснув? Цікаво, що зробить Юліана? Залишатиметься в кімнаті, поки я не зайду, чи вийде, зрозумівши, що нарешті вільна?

Потираючи потилицю, я повільно піднявся, не бажаючи знати відповідь напевне. Двері відкрилися, і Юліана застигла, побачивши мене. Не встиг нічого сказати, як дівчина, зашарівшись, опустила погляд на пусту склянку, що тримала в руці.

– Денис попросив попити. 

Я усміхнувся, тихо говорячи:

– Знаю. Думаю, у нього є якийсь радар, що відстежує воду. Якщо склянка пустішає, він одразу прокидається.

Дівчина тихо розсміялася, а я не міг відвести погляду від її очей. Трохи втомлена, вона точно готувалася до сну, коли мій син пригорнув її увагу. Довге волосся було завʼязано в легку гульку, кілька локонів біля скронь все ще були вологими після душа. Від неї пахло свіжими квітами. 

Але очі… Я бачив, як в цих синіх очах виникають одна за одною думки. Спочатку сором через те, що я помітив її у своїй кімнаті. Потім усвідомлення, що це не найнеоднозначніше місце, де ми з нею сьогодні стикалися.

– Тату? – мої хижі думки перервав сонний голос Дениса. 

– Так, Денисе. – Відповів, не відриваючи погляду від Юліани. Я помітив, як її погляд ковзнув нижче, до мого торса, халат який більше не прикривав. – Я скоро буду, – додав більш хрипким голосом. Це вийшло випадково. 

Не знаю, як вона, а я думав лише про те, якою вона була, коли залетіла сьогодні в ванну. 

Розгубленою. Зацікавленою. Збудливою.