Кохання уламки
Січень (Прощай минуле)
Пішов ти і, напевне, назавжди.
Але знаєш - я ніколи не забуду тебе.
Ні, я буду згадувати про нас,
але дуже рідко.
Бо сипати сіль на рану, не потрібно, адже вона з кожним разом стягується.
Ятрити її, свій спокій,
який панує в середині мене - я НЕ хочу!
Ти НЕ заслуговуєш на мої сльози й страждання!
Та згадуючи тебе - на моєму обличчі буде тільки усмішка, а серце легко і ніжно стискатися.
Я впевнена, що тебе чекає велике майбутнє,
але без моєї участі.
... зрозуміла, що я тобі занадто багато давала! Настільки, що ти привик і ,можливо,
треба відвикати від хорошого?
Бо якщо так жити до кінця життя, то добитися самому, якихось вершин буде надто важко!?
Того пам’ятай - я пішла НЕ ТОМУ, що розлюбила!
Ні... Я пішла, бо надто СИЛЬНО кохала...
Я вирішила відпустити, щоб ти розкрив себе і побачив,
як багато ти зможеш зробити!
Просто ВІР у себе!!!
Не забувай про те, що ти сильний!!!
Звернути гори для тебе - це надто «ЛЕГКО»!
#2500 в Молодіжна проза
#3842 в Різне
#997 в Поезія
Відредаговано: 10.01.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
