Розділ 6.2. Зірка реклами
Ед не міг дочекатися фотосесії. Він придбав новий костюм та білий шовковий з золотом халат. Якби хтось бачив збоку, як він позує перед дзеркалом, то точно помер би зі сміху. З самого раночку Едуард прийняв душ, одягнув свої щасливі червоні трусєля та напахтився так, що аромат його парфуму можна було відчути за кілька метрів.
Соломія надіслала ще ввечері адресу, куди необхідно приїхати і Ед не зміг чекати і прибув на годину раніше домовленого часу.
Ед увійшов до студії та побачив, як Соломія виставляє великі прожектори, а біля неї крутиться якийсь жеребчик.
– От, ні на хвилину не можна залишити одну! – подумки волав Едуард.
Якийсь лисий та весь у татуюваннях бичок стрибав довкола Соломії. От, гад! То салат, тепер ще цей парнокопитний!
– Привіт! – привітався Ед з Соломією, навмисно ігноруючи хлопця в татуюваннях.
– О, привіт! Ти прийшов раніше, але добре. Я вже майже закінчила зі світлом. Знайомся, це – Тимур. Тимуре, це – Едуард, – представила чоловіків один одному.
– Привіт! Приємно познайомитися, – відповів отой у татуюваннях.
– Привіт, – скромно відповів Ед, але потиснув, простягнуту жеребчиком руку. Ед вирішив не додавати, що той парнокопитний йому неприємний. Мовчання – золото.
– Тимур допоможе зі світлом та покаже тобі деякі пози для фотосесії. Я взяла для тебе кілька образів, але почнемо з твого одягу. У мене є декілька заявок. Реклама костюмів, аксесуарів, годинників, парфумів, музичних інструментів, спідньої білизни, іграшок та ліжок, – зі знанням справи перерахувала Соломія.
– Добре, ось костюми. Який перший? – запитав Ед та показав свій гардероб.
– Ось цей молочний. Він чудово відтінятиме колір шкіри, твоє волосся та підкреслить шоколадні очі.
Ед розплився в усмішці від слів Соломії про його шоколадні очі, але став переодягатись, не відходячи до роздягальні. Він пам’ятав, який ефект справив на Соломію минулого разу. Але цього разу Соломія, як на зло, на нього не дивилась. Той парнокопитний Тимур забивав їй баки про те, яке нове татуювання він нещодавно зробив.
– Ще б на дупі намалював, – злився Ед. – Все, я готовий! – мовив гучніше, звертаючись до Соломії.
– Мммм... Маєш чудовий вигляд. Тільки знімки сорочку та одягни піджак на голе тіло. Так ти матимеш сексуальніший вигляд. Ось ще троянду візьми, – мовила Соломія та дала йому квітку.
Соломія робила знімки, дуже рідко звертаючись за допомогою до Тимура. Той парнокопитний якось зблід на фоні Едуарда, навіть, татуювання не рятували його.
Далі Соломія сказала одягнути бордовий фрак з метеликом та сісти біля рояля. Вона змінила кілька метеликів та музичних інструментів, керуючи, як потрібно стати, куди дивитись та які емоції відтворити. Соломія, дійсно, вміла круто фотографувати. З нею було легко та весело. Вона постійно працювала та нахвалювала Еда.
Соломія не хотіла озвучувати, але бачила, що Ед мав бездоганне тіло, наче створене для реклами. Аристократичні риси обличчя, гарне густе волосся, дивовижні коричневі очі, чорні брови, достатньо пухкі губи, рівний невеликий ніс, оксамитова шкіра, пальці, наче музичні, витончені та довгі, рельєфне тіло, а сідниці... Мммм...
– Соломія, які сідниці! Не дивись туди! Не дивись! – щоразу давала собі віртуальні ляпаси дівчина.
Ед мав приголомшливий вигляд у костюмі. Наче позашлюбний син князя Монако чи якогось шейха. Чоловік блакитної крові. Йому личив той дорогий одяг. Соломія оцінила і епіляцію, побачила й манікюр. Едуард був ШИКАРНИЙ! От точно хтось захоче таку гарну мармизку та тіло собі на рекламу! Це ж прихильниці будуть ліанами витися довкола Еда. А може не варто надсилати його фото? А так, для домашнього архіву?
– Хм... Я в тебе минулого разу не бачила цей халат, – кивнула Соломія на біло-золоту річ. – Перевдягнись. Має бути щось цікаве. Лягай на оте ліжко, – командувала Соломія. – Поглянь на мене. Поклади руку під голову. Розкрий трохи халат, щоб було видно груди. Ммм... Добре. Візьми книгу. Уяви, що ти її читаєш. Ой, переверни, бо вона догори дригом, – коментувала Соломія, що потрібно робити, а сама милувалася цим поганцем, бо погляд постійно ковзав його тілом.
Зйомка тривала вже понад чотири години, але ні Ед, ні Соломія не відчували втоми. Тимур зрозумів, що він тут зайвий та сидів собі десь, щоб не заважали роботі.
Едуард мав переодягнутись у наступний образ, який підготувала Соломія та лишила у роздягальні. Як тільки Ед туди зайшов, то одразу почав волати:
– Ти знущаєшся?! Я це не одягну! Ото вже придумала!