Розділ 3.3 Процедури краси
Як і обіцяла, після розмови з Едом, Женя надіслала контакти салону краси.
Едуард не став відкладати та одразу ж набрав номер. Хоч робочий день вже завершився, Еду відповіли і йому вдалося домовитися на процедуру видалення волосся рук, ніг, грудей за допомогою шугарінгу.
– Є ж шоколадне обгортання? Є! А це майже те ж саме. Цукор скрізь є. У шоколаді також. А це буде цукор у чистому вигляді, без хімії та усіляких домішок, – заспокоював себе Едуард.
Ед з чистою совістю ліг спати. Усю ніч він бачив сни, як позує для Соломії, а вона захоплено робить знімки його ідеальної шкіри. Соломія ніжно проводила по його безволосим рукам, плечам, грудях та тягнулася до його губ, як тут, мов грім з ясного неба, прозвучав звук будильника!
– От, гад! Не міг зачекати ще хоч десять хвилин, – буркотів з самого ранку Ед. Він не валявся у ліжку за своєю звичкою, а пішов до кухні, щоб зробити собі кави та зателефонувати Етьєну.
– Доброго ранку, друже! Слухай, я трохи припізнюся на роботу. Думаю, що до дванадцятої маю бути. Сьогодні немає ніяких термінових зустрічний.
– Привіт! Добре. Якісь справи намалювалися? Дивно, що ти так рано телефонуєш.
– Та на процедури збираюся, – відповів Едуард.
– На процедури?
– Ну, я вчора записався на ранок на шугарінг, але думаю, що там швиденько мене підстрижуть і я про їду на роботу.
– Отакої! То ти не жартував вчора?! Ти дивись, бо це затягує. Далі ботокс почнеш собі колоти, філери-шмілери, – кепкував з товариша Етьєн.
– Ну-ну. Ти мені ще потім заздрити будеш, бо ти ходитимеш волохатий, а я, наче немовлятко, – мріяв Ед.
– Якось переживу. Ти там тримайся. Це ти заради Соломії на ці тортури йдеш? – таки не втримався Етьєн.
– Заради себе! Хочу бути привабливим. От як знімусь у якійсь рекламі, то сам ще захочеш приєднатися і автографи проситимеш.
– Ой, ні. То не для мене. По рекламі в нас Бернар. Вирішив йди його стежкою? – відверто знущався Етьєн.
– От для чого мені з самого ранку псувати настрій? Це ж цей француз твою сестру познайомив з отим салатом...
– З ким? – розсміявся Ет.
– Ой, все. Мені вже час до салону краси! – завершив розмову Едуард. – Бувай!
Ед швидко зібрався та прибув до салону. Його вже чекала приємна молода, приваблива косметолог. Якби не націленість Еда на Соломію, можливо, він би познайомився ближче з цією дівчиною.
– Доброго ранку! Ви – Едуард? – запитала косметологиня, а з інших кімнат почали вибирати інші працівниці.
– Доброго ранку. Так. Я на шугарінг, – впевнено та гордо мовив Ед.
– Моє ім’я Варвара. Я проведу сьогодні процедуру, яку ви замовили. Пройдемо до кабінету. Я вже усе приготувала. Ви раніше вже робили цю процедуру?
– Ні. Ще не робив, але дуже хотів позбавитися волосся на руках та ногах, – чомусь відповів Ед.
– Добре. Роздягайтесь та лягайте на канапу, – мовила Варвара та почала одягати рукавички та готувати необхідні компоненти для процедури.
– Отак зразу і роздягатись? – таки вирішив трохи позалицятись Ед. Дівчина, дійсно, була приваблива. Так мило усміхалася.
– А що ви ще хочете? – не розуміюче запитала Варвара.
– Ніяких прелюдій не буде?
– Ви роздягайтесь, а я заповню необхідну інформацію. Знеболювати будемо?
– Що знеболювати? – роздягаючись, запитав Ед.
– Ну, ви робите цю процедуру вперше, може бути дещо боляче. Наші клієнтки... – почала було косметологиня.
– Варю, я ж не якась там ніжна панночка. Я потерплю. Давайте ви мене намастите тим цукром, швиденько усе зробите і я побіжу ще на роботу, – лагідно мовив Едуард, наче до малої дитини.
– То ви відмовляєтесь від знеболювання? У вас високий больовий поріг? – запитала Варвара та поглянула на Еда з недовірою. У її практиці такий екземпляр був вперше.
– Не переживайте. Потерплю. Я ж кремінь! – запевняв Ед.
– Добре. Тоді, поставте, будь ласка, ось тут підпис, що ви відмовляєтесь від знеболювального, – попросила Варвара.
Ед поставив підпис та смиренно лежав поки косметологиня намащувала його волохаті ноги вчимось в’язким та липким. Ед одягнув свої червоні трусєля та вже мріяв, як він буде позувати для фотосесії. Тепер з’явилась думка про зону бікіні. А якщо треба буде якісь відкриті трусєля демонструвати? Ед перебував у мріях, як тут неочікувано Варвара смикнула першу стрічку з прилиплим волоссям, а Ед заволав так, що задрижало скло.
– А-а-а! Боляче! Вбивають! – горланив Ед та схопився на ноги.
Варвара вчасно встигла відскочити і не отримала від Еда.
– Що ти робиш? Ти ж шкіру мені зняла? Я не просив скальп з мене знімати! – волав Ед і намагався дмухати на ногу, яка горіла вогнем у місці, де косметологиня щойно вирвала по-живому усе волосся.
– Я ж пропонувала знеболити! А ви сказали, що кремінь і не боїтеся болі, – тиснула фактами дівчина.