Розділ 1.5 Солі

Розділ 1.5 Солі

Поки дівчата гомоніли у кімнаті, Етьєн з Едом пішли до кухні.

– Слухай, чому ти мені не скинув адресу Соломії? – запитав Ед. – Я її ледь до себе додому не привіз.

– Я тобі сотні раз казав, що вона живе в будинку навпроти нашого дому. Вона з’їхала від мами та придбала собі квартиру сама. Я ж тобі розповідав. Хоча, тебе це мало цікавило. Ти тоді був зайнятий спогляданням якоїсь білявки у кафе. А чого до себе додому повіз? За звичкою? Я тебе попереджав, що у разі чого відполірую твою фізіономію? Соломія – моя сестра. Тримай свої дзвіночки подалі від неї! – серйозно мовив Етьєн.

– А вона змінилася. Ще й дуже. Не тільки зовнішньо. Я ж пам’ятаю, як вона червоніла та тікала, коли їй скажеш хоч якийсь комплімент. Тепер вона інша. Якась доросліша та однозначно впевненіша у собі. Її стюардеси в аеропорті називали якось інакше. Не Соломія, а Солі. Що це значить? – поцікавився Ед, бо це, дійсно, привернуло його увагу.

– Так, вона вже не те руде дівчисько, над яким ти любив жартувати. Вона сама дасть відсіч, кому завгодно, але про дзвіночки пам’ятай! Ну, тебе ж вона не цікавила зовсім, а Соломія змогла зробити блискучу кар’єру. Забий в гуглі Soli_photographer. Побачиш багато цікавого. Вона зробила себе сама і зараз впевнено крокує далі. Бернар ще при першій зустрічі примітив її і зняв у рекламі автівки. Ти ж пам’ятаєш. Зйомки проходили у Парижі, а там завжди відбувається багато різних мистецьких заходів. Соломії зробили ще одну пропозицію і вона пройшла курси фотографів та стажування у одному з крутих французьких модельних агентств. Ти ж знаєш її любов до фотографування, вона захотіла дізнатися усю кухню з середини, її не цікавила модельна кар’єра. Але доля вважала інакше і її відібрали, як одну з моделей для фешен-показу. Її яскрава зовнішність та фігура привабили дизайнера з яким співпрацює Соня і Соломія стала однією з його центральних моделей. Вона кілька разів завершувала його покази, демонструючи, на його думку, найгеніальнішу модель одягу. Далі вона взяла участь у дитячому показі одягу в якості фотографа. Її увагу привернула дівчинка з обмеженими можливостями, яка була у моделлю. Соломія зробила найкрутіші знімки і її фото замітили. Далі було ще кілька вдалих зйомок і їй запропонували безкоштовне навчання в одному з престижних французьких вузів. Зараз вона приїхала на канікули, щоб трохи відпочити між зйомками, але чув, як вона казала Сонечці, що має незабаром робити фото для якогось нового проєкту пов’язаного з французькими авіалініями. Вірніше уніформою для стюардес, – розповідав Етьєн про успіхи сестри.

– Нічого собі! Солодець Солоха, ой, Солі. Стоп, а де я був? Чому ти мені не розповідав? – дещо ображено мовив Ед.

– То я розповідав. Та хіба тобі було цікаво? У тебе ж інше на думці, – усміхнувся Етьєн.

– Ой, не починай! Не треба вже робити з мене такого неуважного.

– Що є, то є, – констатував Ет.

– То кажеш Солі... – мовив Ед та щось набрав у своєму телефоні.

Коли Едуард, нарешті, провів Соломію та сів до своєї автівки, то одразу ж взяв свій гаджет. Йому кортіло поглянути на Соломію у кадрі та дізнатися про неї більше.