Глава 25

Не тямлячи себе від щастя, Полянін запропонував Тані повернутися назад у прикрашену залу. Дівчина почувала себе набагато краще, хоча перебувала під впливом вчинку коханого. Вона дуже хотіла стати дружиною Сергійка, однак не сподівалася, що він запропонує їй стати на весільний рушничок так швидко. Святкування було в самому розпалі, однак Таня не звертала на це уваги, подумки прокручуючи в голові останні події.

Чоловіку також хотілося поділитися своєю радістю з усіма — колегами, партнерами по бізнесу, друзями. Він прагнув показати всім, що його сьогоднішня супутниця не випадкова дівчина, а майбутня дружина. Шкода, що Орєшин затримується, але він точно порадіє за друга. Сергій давно хотів познайомити Влада з Танею, бо дуже часто вони із ним обговорювали шалену закоханість Сергія.

Таня згодилась, щоб коханий оголосив цю приголомшливу новину з подіуму. Дівчина теж літала на крилах кохання і не хотіла щось загадувати на завтра, головне бути щасливою тут і зараз. Ох, русявка не могла повірити, що незабаром стане пані Поляніна, тобто дружиною одного з найперспективніших молодих бізнесменів міста. Може вони поспішили? Ще ж вона нічого не говорила ні батькам, ні дідусеві, круговерть кохання закрутила її з головою, позбавивши тверезих думок. Нічого, сьогодні вони оголосять про заручини на корпоративі, а на святкування Нового року поїдуть до дідуся разом з батьками, там і оголосять важливу новину. Напевно, Сергій не зможе відмовити коханій і зробить усе, як забажає наречена. Ще ж у недалекому майбутньому знайомство з батьками коханого і від цього теж дівчина хапала дрижаки. Хоча трішки заспокоїлась, адже поряд її Сергійко, який не дасть образити свою майбутню дружину.

У святковому залі грала музика, гості уже потроху розслабились після нещодавнього авралу на роботі, пов’язаного з новим проектом. Саме зараз за столиком, де сиділи Серж з Танею, розміщувалися новоприбулі гості — Владислав і Марія. Орєшин саме знайомив Машу з сусідами по столику, коли на сцену вийшов Полянін з дивно знайомою русявкою, ніжно обіймаючи її за талію. Раптом Влада ніби пронизало блискавкою, він різко піднявся, перевернувши стілець. Він не зміг повірити своїм очам. Ні, цього не може бути, біля друга щасливо посміхалася його мана, його потаємна мрія, котра відшила всі його намагання бути поруч.

Очі заслала червона пелена невмотивованої люті на друга, на нахабну студентку, на те, що йому довелося вкладати гроші в новий проект, котрий, не факт, що виявиться вигідним. Цього він від свого начальника і компаньйона аж ніяк не очікував. Поки його руки стискалися в кулаки, Полянін попросив хвилинку тиші, щоб виголосити промову. Присутні подивилися на сцену і приготувалися уважно слухати. Продовжуючи обіймати русявку, чоловік оголосив:

— Дорогі друзі і колеги! Хочу привітати вас з наступаючим Новим роком! Нехай у наступному році всі ваші найпотаємніші мрії і побажання здійсняться! А моя мрія вже здійснилася, — він з коханням в очах глянув на супутницю, — Як ви всі помітили, на святкування я прийшов з найчарівнішою дівчиною у світі — Тетянкою Савченко. Так от, тільки що Танюша згодилася стати моєю дружиною!

Всі присутні, ніби за командою, стали аплодувати. Навсібіч почулося: Вітаємо! Гарна пара! Бажаємо щастя! Гірко!

Полянін легенько притягнув до себе Таню і ніжно торкнувся її губок. Щічки дівчини вкрив рум’янець, очі зблиснули від задоволення. Ведучий заходу швидко зметикував та запропонував пригубити шампанського за щасливу пару, проголосив гарний тост і надію на швидке одруження:

— А тепер пропоную запросити своїх половинок на повільний танок. Першими починають наші закохані — Сергій і Тетянка!

Заграла ніжна мелодія, запрошуючи до танку. Полянін подав руку коханій і вони зійшли з подіуму в зал. Потім однією рукою легенько обхопив тонкий стан русявки, а іншою взяв її долоньку, попередньо обцілувавши кожен пальчик. Тані здавалося все чарівним сном, вона не могла повірити у реальність того, що відбувається. Їй здавалось, що вона заплющить та розплющить очі і через мить прокинеться у своїй кімнатці в гуртожитку. Але ні… Все було реальністю, коханий чоловік поряд, заглядає вугільно-чорними очима прямісінько в душу.

Орєшин тим часом ніби закам’янів. Він не міг повірити в те, що тільки-но почув і побачив. Його друг, його партнер по бізнесу, котрий днював і ночував в офісі, зміг заморочити голову оцій неземній красуні з неймовірними відьомськими очима. Як він міг прогавити оцю подію? Щось же там Полянін торочив про лісову німфу, щось говорив про кохання навіки. Ніби познайомився з дівчиною, яка перевернула його життя. А він, Влад, занадто самовпевнений у собі жіночий улюбленець, замість того, щоб кинути всі сили на завоювання Тані, повівся на досвідчену в любовних утіхах Машу.

Орєшин думав, що це все тимчасово. Таня охолоне, подумає над своєю поведінкою і упевниться, що кращого за Влада їй не знайти. А він тим часом навтішається з Машею поки та не набридне, а чарівна студенточка ніде не подінеться. А от поділася. Он притискається всім тілом до Сержа, мліє в його обіймах. Він відчув жагучу ненависть, котра пропалила його серце. Де й поділися дружні симпатії до Сержа. Залишилося тільки одне — знищити Поляніна, знищити його бізнес проект, але так, щоб самому не постраждати. Знищити, стерти з лиця землі, щоб він залишився ні з чим. За мить він зненавидів Сергія всім серцем. Зараз його мозок заслала пелена ненависті, він лише хотів довести колишнього друга до банкрутства.

Так, Полянін вклав в проект останні гроші, і йшов на великий ризик. Ось коли він стане банкрутом, тоді Таню, доведеться тобі кохати простого такого чоловіка без гроша в кишені. Як тобі таке, кралечко? Ось тоді й побачимо, який у вас буде щасливий Новий рік. Та що там говорити, увесь наступний рік. Прибіжиш ще до мене Танюшко, на колінах будеш просити, щоб я звернув на тебе увагу. А я ще подумаю, чи потрібна ти мені, чи ні. А тоді вже буду вирішувати, в якості кого.

***