Тебе розпирає від Несправедливості,
Та боротися з нею не маєш можливості?
Здавалося б, сильна, розумна людина.
А що ти у світі, коли думка єдина?
Хто ти без друзів чи однодумців,
Чи хоч без підтримки якихось безумців?
Коли ти єдина мурашка у світі,
Яка щиро бажає щось зупинити,
Нічого не вийде, не варто старатись,
Якщо ти не хочеш потім каратись,
Якщо ти не хочеш гризти сумління,
Бо не придумав для світу спасіння.
Ба більше, якщо ти не хочеш старатись,
То краще з панянкою цією не гратись.
Однак коли ти відчуваєш ту силу,
Що зможе завести цю пані в могилу,
Якщо віриш, що люди підуть за тобою,
І закінчиться це не твоєю ганьбою,
Спробуй сили свої і не думай здаватись.
І хоробрим тоді ти зможеш назватись,
Коли здійсниш хоча б половину мети.
Її міцність послабиться і згорять всі мости.
Несправедливість, хоч і штука складна,
Та не така вже вона непохитна.
Як знайдеться той, хто шука слабке місце,
Й коли він зможе його віднайти,
Горітиме пані в червоній колисці
Й не зможе владу свою вберегти.
07.2022
Відредаговано: 12.10.2022