12.

Тихе рум'яне світанкове небо ставало з кожною секундуювсе світлішим. Саманта ще спала, а Дерек порався на кухні зі сніданком. Минула ніч чи минуло життя? Важковідповісти на це питання. Адже ці дві душі вешталися в пошуках один одного так довго, щоб нарешті сплестися в одне яскраве сяйво.

- Мамо! Мамо! – заголосила маленька дівчинка, застрибуючи на ліжко.

- Що, Санні? Що сталося? – запитал сонна жінка.

- Ми ж сьогодні їдемо до бабусі, так? – радісне дитя не знаходило собі місця.

- Так, моє сонечко, після сніданку рушаємо, - Саманта знала, що більше поспати не вдасться, тож присіла на ліжку, щоб поговорити з донечкою.

Минуло сім років з тих пір, як у Саманти з'явився новийсимпатичний сусід. Він досі робить їй каву вранці і жартом називає «сусідкою». Проте тепер цей синьоокийбариста збирається відкривати вже другу ветеринарнуклініку.

- Перевір пошту! – крикнув Дерек із кухні. – Я вже в такому нетерпінні!

- Любий, ти чекаєш на це більше, ніж я, - усміхнуласьСем, але все ж зайшла перевірити свої електронні листи.

Маленька Санні тим часом бавилась з кішкою, яку розбудила раніше за всіх. Вона вперше поїде в гості в місто, де живе бабуся.

- О боже мій! – вскрикнула Саманта. – Вони запрошуютьмене до себе!

- Я знав, я знав! – Дерек залетів у кімнату і піднявСаманту на руки. – Я вірив у твій талант.

Саманта обійняла чоловіка за шию.

- Дякую, - прошепотіла вона. – Завдяки тобі я знову можуробити те, що люблю.

З тих пір як Сем пішла в декрет, їй більше не хотілосяпрацювати флористом. Квіти все ще приносили їйзадоволення і це залишилось непоганим хобі, але… Їїдуша завжди належала танцям. І сьогодні вона отрималапідтвердження, що її беруть учасницею до доситьвідомого хореографічного колективу. Про таке вона навіть і не мріяла, але Дерек вмовив подати заявку і пітина прослуховування.

- Дякую за те, що ти є, - у відповідь прошепотів він.

- І я хочу обійматись, - Санні прибігла до мами з татом.

- І за неї дякую безмежно, - сказав Дерек, підіймаючидонечку на руки. – З вами я відчуваю себе всесильним.

Для Сем він завжди був всесильним. В такого Дерекавона закохалась і такий Дерек перевернув усе її життя.

Люди бояться кохати, довіряти, бояться бути слабкимипоряд із кимось, ділитись секретами та болями. Люди бояться бути людьми. Люди бояться втрат, горя, сліз. Люди бояться людей. Але якщо дати собі шанс, хоч на мить повірити, що не весь світ проти тебе – люди можутьстати щасливими. Як Дерек і Сем.