З останніх неприємних подій минуло майже чотири місяці й начебто все почало ставати на свої місця. Ми перестали ховатися і тепер більшість школярів дивилися на нас із захопленням. Були, звісно, й ті, хто заздрив нам, навіть залишилася невелика група фанатів Дебі та вони всіляко намагалися опустити нас в очах інших, але якось слабко в них це виходило. На перегонах вони теж намагалися у нас виграти, ну тут ви розумієте без варіантів і, чесно, нам навіть цікаво спостерігати за їхніми стараннями нас принизити. Але я розумію, вас більше цікавить, хто ж виграв перегони, де я мала сказати відповідь. Так от, на мій превеликий жаль, виграв Ітан, тепер я майже як чотири місяці його дівчина і, зізнаюся чесно, дуже щаслива. Коли ми сказали нашим батькам, що зустрічаємося, то вони на радощах кожній парі подарували по будинку і тепер, як ви розумієте, ми живемо окремо. Що стосується моїх подруг, то в них теж усе чудово, Девід освідчився Сем і через місяць у них весілля. Ноа теж днями освідчився Еммі, її радісне ТАК чула вся округа. Ну, вже ми точно чули, адже наші будинки стоять по сусідству, що стосується мене, то я Ітана одразу попередила, що весілля буде тільки тоді, коли мені виповниться дев'ятнадцять, а це йому чекати ще рік. Він, звісно, спочатку дуже сильно обурювався і все закидав: "Ось бачиш, Сем та Емма скоро стануть найщасливішими дружинами, а ти упертюха, ніяк не можеш переступити свої принципи й піти нашому щастю на поступки." Чесно, я не розумію його такого завзяття до одруження, адже я і так з ним, що йому ще треба. Хоча мені мама говорила, що після весілля все виглядає інакше, інші емоції, інша відповідальність та інший світогляд, але вона одразу мене заспокоїла, якщо чоловік і дружина кохають одне одного, то ці невеликі зміни не будуть помітні. Когось може цікавить, що з Едді? Так от, це диво, теж літає на крилах любові, після того випадку, коли Скарлетт з Лілі вирішили перейти на бік добра, ми з дівчатками помітили іскорки в очах Скарлетт та Едді, врешті-решт у нас визрів план їх звести. Так, розумію, - це не правильно і вони самі б розібралися, але ми просто хотіли наблизити неминуче. Коротше, ми вирішили організувати грандіозну вечірку в одному з відомих клубів міста, як потім з'ясувалося, цей клуб належав батькам Емми, тож не суть, коли всі були добряче напідпитку, ми замовили для Едді та Скарлетт номер в одному з найкращих готелів. Коли ми їм про це сказали, вони були навіть дуже не проти, звісно, на ранок ми отримали по мізках, через те, що скористалися тим, що вони були не зовсім в адекватному стані, але слідом за цією тирадою подякували за цю ідею, адже, як сказав Едді: "Я б ще довго набирався сміливості, щоб поговорити з нею." Що стосується перегонів, у цьому нічого не змінилося, ми так само ганяємо, а Едді влаштовує їх. До речі, сьогодні у мене чергова гонка з одним із фанатів Дебі, Тодом. Хочу сказати, той ще слизький тип, кілька разів намагався хлопців зіштовхнути з траси, після чого отримував по голові від них же. Так, щось я розговорилася, час готуватися до перегонів.
Прокинувшись суботнього ранку, я, як завжди, не застала Ітана в ліжку. Подивившись на годинник, я зрозуміла, що він ще на пробіжці. Я не могла зрозуміти, звідки у цього двометрового дива знаходяться сили, щоб бігати в суботу. Коли я хотіла піднятися, то відчула легке нездужання. Я не могла зрозуміти, що зі мною: голова паморочилася, наче я щойно вийшла з американських гірок і до горла підступала нудота, напевно, вчорашні суші були далеко не свіжі, і тепер дари моря влаштовують моєму організму атракціон небаченої щедрості. Сяк-так вставши з ліжка, я спробувала дійти до ванної, скажу чесно, це було те ще видовище, а коли я побачила своє відображення в дзеркалі, то взагалі почала проклинати весь світ і Ноа зокрема, адже це він притягнув цю гидоту, досить смачну гидоту, хочу сказати. Так ось у дзеркалі на мене дивилася симпатична дівчина з мертвотно-блідим кольором обличчя і хворобливими очима, їй Богу, вб'ю Ноа. Швидко роздягнувшись, я зайшла в душ і ввімкнула теплу воду, навіть трохи гарячу, як на мене, вона зараз для мене була якраз. Клуби пари здіймалися до стелі, а моє тіло почало розслаблятися і потроху приходити в норму. За своїми відчуттями я не почула, як у ванну відчинилися двері. Від мого блаженства мене відвернули досить знайомі й такі улюблені руки, які лягли на мою талію, а володар цих рук почав ніжно цілувати мене в шию, від чого я трохи нахилила голову в бік.
- Доброго ранку, моя королево, - сказав Ітан, водночас не перестаючи цілувати мою шию. - Ти чого мене не дочекалася? - з награною образою запитав він.
- Доброго ранку, коханий, на тебе поки дочекаєшся, швидше рак на горі свисне, тим паче, я щось почувалася погано, а все цей довбаний Ноа зі своїми суші, краще б піцу притягнув, ідіот, - сказала я, водночас розвернувшись до Ітана обличчям. На його обличчі відобразилося хвилювання за мене.
- Я так і знав, що вони не першої свіжості, як ти почуваєшся зараз? Щось болить? Може, лікаря викличемо? - Усе з тим же хвилюванням, засипав він мене запитаннями.
- Заспокойся, все вже нормально, почуваюся чудово і, не сподівайся, у перегонах я все одно братиму участь, нехай навіть метеорит впаде. Зрозумів? - Я подивилася на нього з викликом, від чого він тільки розсміявся.
- Та заспокойся, я й не збирався тебе відмовляти, тим паче, це навіть буде весело, як ти цьому недотепі вкотре при всіх надереш зад, - сказав Ітан з веселими іскорками в очах. - Ну, якщо вам, міс Демір, уже краще, то пропоную цей ранок провести з більшою користю, - після цих слів він із тваринною пристрастю поцілував мене. Як ви зрозуміли, далі ми займалися досить приємним заняттям.
День, як завжди, минув чудово, але напад нудоти ніяк не полишав мене і в мені дедалі більше прокидалася злість на Ноа, але Ітан не повинен був бачити, що мені не дуже добре, адже тоді він точно мене не пустив на перегони. Ближче до вечора Ітан з хлопцями поїхав готувати трасу до перегонів, а дівчата в повному складі, враховуючи й Скарлетт, завалилися до мене, мотивуючи це тим, що їм нема чим зайнятися перед перегонами. До перегонів залишалося ще дві години, і ми всією жіночою компанією сиділи на кухні й пили чай, і, як завжди, знову невчасно почався напад нудоти. Швидко зірвавшись із місця, я побігла до туалету, все-таки ці грьобані суші захотіли вийти на свободу. Коли напад блювоти минув, я почула, що хтось стукає у двері.